Прицільне УЗД конкретного органу

Прицільне УЗД конкретного органу

Ультразвукова діагностика – один з найбільш розповсюджених сучасних методів обстеження внутрішніх органів. Процедура неінвазивна, безболісна, нешкідлива для здоров’я, при цьому відрізняється високою інформативністю. УЗД дозволяє виявити чимало патологічних процесів на ранній стадії, до появи клінічних симптомів, уточнити діагноз, контролювати перебіг хвороби та ефективність лікування, в тому числі хірургічного втручання.

300 грн.

УЗД одного органу - це прицільне дослідження конкретного органу, зазвичай щоб слідкувати за його станом в динаміці. В клініці Медіальт окрім комплексних УЗД обстежень, ви можете пройти обстеження наступних окремих органів:

  • УЗД печінки
  • УЗД жовчного міхура
  • УЗД підшлункової залози
  • УЗД нирок

Яку інформацію дозволяє отримати УЗД печінки

За допомогою УЗД можна оцінити розміри печінки та її долей, форму та контури, встановити її розташування, вивчити структуру самого органу та тканин, що його оточують, дослідити кровоносні та лімфатичні судини, жовчні протоки, побачити новоутворення, ознаки запального процесу та інших патологічних станів. УЗД печінки дозволяє виявити:

  • ознаки ряду гепатологічних захворювань – гострого та хронічного гепатиту, цирозу печінки (заміщення функціональної тканини фіброзною), гепатозу (жирове переродження тканин);
  • патологічні включення в печінці – порожнини, заповнені гноєм (абсцеси), паразитарні кісти (ехінококоз), відкладення солей кальцію (кальцинати);
  • новоутворення – кісти, доброякісні пухлини, в тому числі судинні (гемангіоми), вогнища вузлової гіперплазії, а також ракові пухлини та метастази;
  • порушення прохідності печінкових вен та відтоку крові (синдром Бадда-Кіарі);
  • зміни структур печінки, що можуть вказувати на порушення серцево-судинної діяльності, обміну речовин, інтоксикацію.

Показання до проведення УЗД печінки

УЗД печінки з діагностичною метою призначає гастроентеролог, гепатолог, терапевт за наявності таких симптомів та скарг:

  • біль, важкість у правому підребер’ї або по центру під ребрами;
  • гіркий присмак у роті;
  • різноманітні розлади травлення – печія, здуття живота, порушення стільця, метеоризм;
  • жовтушність шкіри та склер;
  • свербіж шкіри, не пов'язаний з алергічною реакцією;
  • ознаки інтоксикації;
  • збільшення печінки, що виявляється під час пальпації живота.

УЗД печінки також може проводитись для уточнення діагнозу, диференціальної діагностики при захворюваннях органів травлення, жовчного міхура, гінекологічних проблемах, підозрі на паразитарну інвазію, онкологію. Серед показань для проведення цієї процедури травми живота, результати аналізів, що вказують на порушення функцій печінки (підвищений рівень амілази, білірубіну).

Проходити дослідження з профілактичною метою варто особам, що зловживають алкоголем, приймають гепатотоксичні медикаментозні препарати, жінкам, що вдаються до гормональної контрацепції. Регулярні УЗД печінки проводяться при наявності її хронічних захворювань, при хворобах у гострій формі – для відстеження динаміки, контролю ефективності лікування.

Яку інформацію дозволяє отримати УЗД жовчного міхура

Під час УЗД оцінюються форма, контури та розміри жовчного міхура, товщина стінок, розташування та рухливість, діаметр жовчних протоків та їх прохідність. Функціональне (динамічне) УЗД жовчного міхура також дозволяє оцінити скорочувальну функцію цього органу. За допомогою УЗД можна виявити патологічні включення, утворення всередині біліарної системи (жовчного міхура та протоків) – жовчне каміння та пісок (конкременти), паразитів (зазвичай лямблій), поліпи, доброякісні та злоякісні пухлини. Також під час обстеження порожнини жовчного міхура ультразвуком можна побачити внутрішні перетинки (типова картина для гострого запального процесу), рідину, осад білірубіну, кров чи гній.

УЗД жовчного міхура дозволяє виявити вроджені аномалії розвитку цього органу – відсутність (агенезію), подвійний жовчний міхур, випинання стінок (дивертикули), нетипове розташування. Також ця процедура застосовується у складі комплексної діагностики ряду захворювань:

  • гострий чи хронічний холецистит (запалення слизової оболонки міхура);
  • дискінезію, тобто порушення моторики, скорочувальної функції, що часто є наслідком перегину міхура, супроводжується ущільненням стінок та підвищенням їх тонусу;
  • жовчнокам’яну хворобу (у порожнині міхура та/або у протоках виявляються конкременти);
  • холедохолітіаз, застій жовчі внаслідок закупорки протоки конкрементами, та його ускладнення – холангіт, запалення протоки;
  • спазм жовчного міхура, протоків;
  • водянку жовчного міхура, ще один наслідок закупорки протоки – накопичення у порожнині рідини (запального ексудату, слизу).

Показання до проведення УЗД жовчного міхура

УЗД жовчного міхура проводиться за призначенням терапевта, гастроентеролога чи більш вузького спеціаліста, що займається захворюваннями печінки, жовчного міхура та протоків (гепатолог). Показаннями до його проведення є порушення травлення – діарея чи закрепи, що можуть чергуватися, нудота, печія, а також більш специфічні симптоми:

  • біль та важкість у правому підребер’ї;
  • відчуття гіркоти;
  • жовтуватий відтінок шкіри, склер очей;
  • типові для гепатологічних порушень відхилення у результатах аналізів крові – підвищення білірубіну, ферментів АСТ та АЛТ.

Ці симптоми вказують на порушення в роботі жовчного міхура та/або печінки, тому при такій клінічній картині зазвичай призначають комплексне обстеження цих органів. УЗД жовчного міхура також потрібне:

  • при травмах живота – для виявлення або виключення травматичного ушкодження міхура;
  • при інтоксикації, в тому числі алкогольній, тривалому прийому медикаментів, що можуть бути токсичними для біліарної системи – для оцінки впливу шкідливих чинників на неї;
  • особам з хронічним холециститом, жовчнокам’яною хворобою, дискінезією та іншими хворобами жовчного міхура та протоків в анамнезі – двічі на рік або частіше для контролю стану органу, своєчасного виявлення погіршень, загострень;
  • особам, що неправильно харчуються, страждають на ожиріння – принаймні раз на рік з профілактичною метою, бо ці фактори підвищують ризик захворювань жовчного міхура;
  • під час планування вагітності – для виключення можливих ускладнень, проведення за потребою профілактичного лікування;
  • при виборі засобів контрацепції – деякі оральні контрацептиви протипоказані при схильності до захворювань жовчного міхура.
  • Періодичні обстеження також потрібні особам з вродженими аномаліями розвитку жовчного міхура та тим, хто переніс операції з його видалення (холецистектомію). За відсутності самого жовчного міхура проводиться УЗД протоків та оцінка їх функції в динаміці. Якщо під час першого УЗД було виявлено патологічний процес (запалення, пухлину тощо), через 2-3 тижні проводиться повторне дослідження для оцінки динаміки змін, ефективності лікування.

Яку інформацію дозволяє отримати УЗД підшлункової залози

За допомогою УЗД можна оцінити загальний стан підшлункової залози, зрозуміти, чи відповідають її параметри нормі, чи є якісь відхилення. Оцінюються:

  • розташування, положення відносно хребта, кишківника та кровоносних судин;
  • чіткість поділу на відділи (голівка, перешийок, тіло, хвіст), розміри окремих відділів та залози в цілому;
  • форма та контури;
  • ехоструктура (акустична щільність) функціональної тканини та її відповідність віку. В нормі структура підшлункової однорідна, здатність відбивати ультразвук (ехогенність) середня, зустрічаються невеликі вкраплення з більш високою ехогенністю. З віком вона зростає;
  • судинний малюнок;
  • діаметр Вірсунгової протоки, що з’єднує залозу з дванадцятипалою кишкою;
  • стан капсули, що оточує залозу.

Втрата чіткості контурів, наявність значних вкраплень у структурі залози, деформації судинного малюнку, розширення Вірсунгової протоки вказують на патологічні процесу у підшлунковій залозі. Так, зниження ехогенності (залоза виглядає білою) та розпливчастість контурів типові для гострого запального процесу при панкреатиті. Також при запаленні розширюється протока. Для хронічної форми панкреатиту, навпаки, характерне підвищення ехогенності, темне забарвлення. Окремі темні ділянки, зміна форми органу, відхилення хвоста від нормального положення зазвичай вказують на наявність новоутворень, характер яких (доброякісні чи злоякісні) потрібно уточнювати за допомогою гістології. Для цього під УЗ контролем роблять пункцію та беруть зразок тканин пухлини. УЗД дозволяє виявити у підшлунковій залозі:

  • каміння – ускладнення хронічного панкреатиту;
  • кісти – порожнини правильної округлої форми;
  • гематоми – внутрішні крововиливи;
  • абсцеси – заповнені гнійною рідиною порожнини, важке ускладнення запального процесу;
  • ділянки некрозу (омертвіння тканин);
  • ліпоматоз чи фіброз – надмірне розростання жирової / з’єднувальної тканини та заміщення ними функціональної (паренхіми).

Також за допомогою УЗД можна виявити вроджені аномалії підшлункової залози, які є досить розповсюдженими. Деякі з таких відхилень від норми тривалий час не завдають жодного дискомфорту, не впливають на функціонування самої залози та сусідніх органів. Їх виявляють випадково під час УЗД, що призначають з іншої причини. Але існують і небезпечні аномалії розвитку, що можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, порушень роботи травної системи.

Показання для проведення УЗД підшлункової залози

УЗД підшлункової залози варто пройти при наявності гастроентерологічних проблем:

  • болі у верхній частині живота, особливо зліва;
  • напруження передньої черевної стінки, болісні відчуття в окремих точках при пальпації;
  • часті розлади травлення, діареї або закрепи, випорожнення частково перетравленою їжею, нудота, що не проходить після блювоти, здуття живота;
  • незначне підвищення температури, що тримається тривалий час;
  • відхилення від норми показників аналізів крові, зокрема, різке підвищення рівню цукру;
  • зниження маси тіла без видимих причин.

УЗД підшлункової залози можуть призначати для отримання додаткової інформації, якщо рентген органів черевної порожнини виявив патологічні зміни. Також це дослідження є обов’язковим, якщо у пацієнта діагностують цукровий діабет. Серед показань до УЗД підшлункової залози травми живота, наявність будь-яких новоутворень, що пальпуються у черевній порожнині, підготовка до операцій. При гепатиті підшлункову досліджують разом з печінкою, щоб оцінити вплив хвороби на стан залози.

Особливості анатомічної будови та розташування підшлункової залози заважають отримати вичерпні, високоінформативні дані під час УЗД цього органу. Ультразвукова діагностика є допоміжним методом, доповнює дані, отримані під час фізикального обстеження, за допомогою лабораторних аналізів. УЗД підшлункової зазвичай проводиться у комплексі з іншими органами черевної порожнини. Окремо це дослідження призначають після діагностики тієї чи іншої хвороби підшлункової залози для спостереження за патологічним процесом у динаміці, контролю ходу лікування. Регулярні обстеження показані при хронічному панкреатиті. Також УЗД підшлункової призначають дітям до року для раннього виявлення аномалій розвитку та попередження можливих наслідків.

Яку інформацію дозволяє отримати УЗД нирок

УЗД нирок проводиться у складі комплексної діагностики сечокам’яної хвороби, нефриту, пієлонефриту, гідронефрозу, ниркової недостатності, доброякісних та злоякісних новоутворень. Є інформативним інструментом диференційної діагностики урологічних, нефрологічних захворювань. УЗД застосовується як для первинної діагностики, так і для відстеження динаміки патологічного процесу, оцінки ефективності лікування. Це дослідження дозволяє:

  • виявити вроджені аномалії розвитку – відсутність нирки чи наявність зайвого органу;
  • діагностувати нефроптоз (опущення нирок) та визначити його ступінь;
  • виявити таку патологію як блукаюча нирка (надмірна рухливість органу, при якій величина зміщення перевищує 1,5-2 см);
  • оцінити розміри нирок – збільшення вказує на запальний процес при пієлонефриті, рідше на імунне ураження тканин нирки (гломерулонефрит);
  • оцінити товщину функціональної тканини (паренхіми), потовщення якої вказує на запалення, набряк, а потоншення – на дистрофічний процес;
  • виявити в зоні чашково-мискової системи щільні утворення, що відбивають ультразвук, це ознака сечокам’яної хвороби;
  • оцінити структуру нирок, виявити кісти, порожнини, заповнені рідиною чи повітрям, пухлини, ділянки, на яких відбувається заміна паренхіми з’єднувальною тканиною.

Для оцінки форми, розмірів, положення, рухливості нирок та їх внутрішньої структури застосовується звичайне УЗД (ехографія), але іноді виникає потреба вивчити кровопостачання нирок, стан судин. З цієї метою проводиться особливий різновид ультразвукового дослідження – доплерографія. Ця методика дозволяє оцінити швидкість кровотоку.

Показання до проведення УЗД нирок

Регулярно моніторити стан нирок та їх функціонування необхідно людям:

  • що від народження мають одну нирку чи втратили орган внаслідок хірургічного втручання, хвороби, травми;
  • що мають пересаджену нирку (трансплантат);
  • з хронічною нирковою недостатністю чи іншими нефрологічними захворюваннями в хронічній формі;
  • з блукаючою ниркою, опущенням однієї або обох нирок.

УЗД нирок призначають при наявності скарг та симптомів, що можуть вказувати на патологічні процеси в цих органах. Захворювання нирок зазвичай проявляються болями у попереку, набряками, підвищенням тиску та частими головними болями. Затримка сечовиділення чи часті позиви, відчутне збільшення чи зменшення добового обсягу сечі при звичному питтєвому режимі, зміни забарвлення, запаху сечі, наявність сторонніх домішок (кров, пісок), а також відхилення від норми в аналізах сечі та крові – вагома причина зробити УЗД нирок. Таке обстеження необхідне при травмах поперекового відділу спини, ребер, які могли призвести до ушкодження нирок. Також УЗД призначають в складі комплексного обстеження перед операціями на нирках та після оперативного втручання.

Записатися на прийом
Записатися на прийом
Дякуємо за Ваше звернення!
Ми зв'яжемося з вами найближчим часом!
Дякуємо за ваш запит!
Стати партнером
Будемо раді обговорити з Вами варіанти співпраці!
Записатися на прийом