Ендометрит

Зміст

• Що таке ендометрит матки
• Хронічний ендометрит
• Симптоми хронічного ендометриту
• Як діагностують хворобу
• Методи лікування хронічного ендометриту
• Діагностика та лікування ендометриту
• Профілактичні заходи

Ендометрит — це інфекційна хвороба слизової оболонки матки, яка провокує безпліддя та викидні. Це велика проблема для жінок, які планують вагітність, адже хвороба може протікати безсимптомно і, як наслідок, призводити до тяжких ускладнень. Найкращим методом лікування вважається профілактика хвороби, проте існують методи, які допомагають побороти ендометрит в різних стадіях. Давайте розберемося з поняттям «ендометрит», методами діагностики та профілактики захворювання, щоб зберегти жіноче здоров‘я.

Що таке ендометрит матки

Як вже зазначалось, ендометрит — це запалення ендометрію (слизової оболонки матки), яке виникає через грибкову, вірусну чи бактеріальну інфекцію. Зазвичай, хвороба є наслідком висхідної інфекції, яка потрапляє в органи статевої системи, та піднімаючись угору, залишається на слизовій оболонці.

Хвороба може виникати у жінок, які ще не народжували. Тоді ії називають дородовою, тобто такою, що виникла з будь-якої причини. Також виділяють післяпологовий ендометрит, який виникає після пологів.

Хронічний ендометрит

Хронічний ендометрит виникає внаслідок діяльності мікроорганізмів Enterococcus faecalis, Enterobacteriaceae, Streptococcus, Staphylococcus та інших. Механізм розвитку хронічного процесу пов‘язують з довготривалим запаленням ендометрію. Наявна інфекція одночасно запускає хворобу, а також підтримує її, що призводить до порушення структури ендометрію. Як наслідок менструальний цикл стає нерегулярним.

Згідно статистики, хронічний ендометрит діагностують в 50-70% випадків невиношування вагітності. Безсимптомне протікання хвороби зустрічається в 64% випадків.

Хронічний ендометрит може виникати через такі причини:

1. Запалення органів малого тазу , в тому числі генітальний туберкульоз.
2. Інфекційні процеси в маткових трубах, цервіксі.
3. Ускладнення пологів.
4. Операції на органах малого тазу.
5. Втручання в порожнину матки.

Окремо виділяють групу захворювань, які передаються статевим шляхом. Серед них виділяють:

• гонорея;
• хламідоз;
• діяльність вірусу простого герпесу;
• мікоплазмоз.

Отже існує багато причин, які призводять до хронічного запалення слизової оболонки.

Симптоми хронічного ендометриту

Дуже часто хвороба протікає тихо, проте в деяких випадках для хронічного ендометриту характерні такі симптоми:

• регулярні порушення жіночого циклу;
• незвичні надлишкові виділення під час менструації;
• біль.

Якщо у вас є хоч один із симптомів, рекомендуємо звернутись до лікаря за консультацією.

Фактори ризику

До групи ризику відносять жінок у яких:

• множинні аборти, післяпологові втручання в порожнину матки;
• порушений менструальний цикл;
• запалення та непрохідність маткових труб в анамнезі;
• бактеріальний вагіноз;
• ендометріоз.

Кожний з перелічених станів може провокувати довготривалий розвиток інфекції в порожнині матки.

Як діагностують хворобу

Методи діагностики базуються на вивченні скарг пацієнтки та клінічних дослідженнях. До них відносять:

1. Гістероскопію. Це візуальний огляд порожнини матки.
2. Біоптичне дослідження - біопсія ендометрію. Це безболісна процедура взяття біологічного матеріалу (шматочка тканини) на лабораторне дослідження.

Таким чином можна встановити структурні зміни, які виникли в ендометрію.

Щоб знайти інфекцію, яка призвела до ендометриту, використовують такі методи:

• культуральні (посів вмісту порожнини матки на мікрофлору).
• ПЛР.
• виділення p-РНК мікроорганізму та секвенування його повного геному.

Після ретельного вивчення аналізів, встановлюється остаточний діагноз.

Методи лікування хронічного ендометриту

Перш за все лікар призначає антибіотик широкої дії, якщо збудник відомий, призначають цілеспрямовану терапію. Курс лікування триває 14-30 діб. Після підтвердження вдалого лікування, жінці надаються рекомендації, які допомагають профілактувати хворобу.

Гострий ендометрит

Виникає, якщо місцевий імунітет не може чинити опір інфекції, яка потрапила в органи малого тазу. Для гострої форми характерні такі симптоми:

• сильний біль;
• тривале підвищення температури;
• кровотечі із статевого органу;
• виділення гною.

Ці характеристики відрізняють гострий процес від хронічного. Доречі, гострий процес може переходити у хронічну форму, за умови недостатнього лікування.

Гострий ендометрит виникає через такі причини:

• статеві контакти під час менструації;
• гінекологічні хвороби в анамнезі;
• недотримання правил гігієни;
• постановка внутрішньоматкової спіралі;
• втручання на цервіксі.

До групи ризику потрапляють жінки:

• молодого віку, які часто змінюють сексуальних партнерів;
• які спринцюються;
• нехтують засобами бар‘єрної контрацепції.

Діагностика та лікування ендометриту

Щоб поставити діагноз «гострий ендометрит», використовують такі методи діагностики:

• мікроскопічне дослідження мазка;
• бактеріальний посів із статевих органів;
• ПЛР на виявлення інфекції;
• УЗД органів малого тазу.

Лікування спрямоване на знищення інфекції, яка стала причиною захворювання.

Профілактичні заходи

Найкраще лікування ендометриту — це профілактика. Вона допоможе зберегти жіноче здоров‘я.

Рекомендації щодо профілактики дуже прості:

• використовуйте бар‘єрні методи контрацепції;
• проходьте щорічні профілактичні огляди у гінеколога;
• не спринцуйтесь водою та медикаментами;
• слідкуйте за чистотою статевих органів;
• прислухайтесь до свого організму.

Отже, ці прості рекомендації допоможуть вберегтись від запалення слизової оболонки матки.

Ендометрит — це інфекційне запалення слизової оболонки матки, яке може протікати безсимптомно. Цей діагноз найчастіше ставлять жінкам, які мають проблеми з виношуванням дитини. Задля підтримки здоров‘я важливо виконувати прості рекомендації, а якщо Ви відчуваєте хоча б один із симптомів, потрібно обов‘язково звертатися до гінеколога. На сьогоднішній день розроблені методи діагностики та лікування ендометриту. Бережіть себе та власне жіноче здоров‘я.