Превенар-13 (вакцинація від пневмококової інфекції)

Одна з найбільш частих причин, чому батьки відкладають проведення профілактичних щеплень - страх реакцій, що можуть розвинутись після вакцинації . Хвилюватись за свою дитину - це нормально, саме тому у цій статті ми розглянемо, які реакції можна очікувати після вакцинації, що потрібно робити, а чого робити не слід. Чого можна очікувати після введення щеплення дитині? Зазвичай діти легко реагують на вакцинацію, подекуди і зовсім без реакцій. Тим не менш, після будь-якої вакцинації є допустимі і очікувані реакції. Їх можна поділити на очікувані поширені - ті, які є в межах норми, адже трапляються часто, і очікувані рідкісні - важкі алергічні реакції (анафілактичний шок), які розвиваються не часто. Дуже лаконічно і просто ми розповідаємо про це у наступному відео, а далі у статті детальніше відповідаємо на усі найпоширеніші запитання. Які є поширені реакції після вакцинації? Очікувані поширені реакції можна поділити на: загальні: надмірна сонливість, капризність, відмова від їжі, гарячка понад 38,5 градусів; місцеві: біль, почервоніння в місці ін’єкції, ущільнення, підшкірний вузлик (може зберігатись протягом кількох днів чи тижнів). Такі реакції можуть і зовсім не виникати, проте якщо все ж дитина відчуває певний дискомфорт - це вважають передбачуваним та нормальним, тож не слід хвилюватись.    Коли зазвичай виникають поствакцинальні реакції? Поствакцинальні очікувані реакції можуть виникати протягом декількох годин або днів після отримання вакцини. Більшість з них є легкими, виникають протягом перших двох днів і навіть можуть минути безслідно самостійно.  У відео детально розглядаємо кейс з одним із наших пацієнтів, коли з’явилось почервоніння та набряк у дитини у місці введення вакцини. Коротко - набряк самостійно зійшов на третій день після введення вакцини. Що робити, якщо у дитини виникла поствакцинальна реакція? Якщо у дитини виникла очікувана поствакцинальна реакція - капризність, гарячка, набряк чи почервоніння - в першу чергу не потрібно хвилюватись, адже це є варіантом норми. У разі, якщо у дитини гарячка вище 38,5*С або турбує біль у місці ін’єкції, ви можете запропонувати дитині жарознижуючі препарати навіть якщо гарячки немає. На огляді перед вакцинацією педіатри нашої клініки завжди розраховують актуальну для дитини дозу дозволених у педіатрії жарознижуючих та знеболювальних препаратів - ібупрофену та парацетамолу. Якщо ви не знаєте яку дозу цих препаратів потрібно саме вашій дитині на її актуальну вагу - детальніше про це ми писали за посиланням. NB! Важливо наголосити, що залишкові явища після перенесеного ГРВІ - слизові виділення з носа, покашлювання або ж легке загострення атопічного дерматиту (ділянка вакцинації не уражена) - НЕ є протипоказом до щеплення. А зараз розберемо складніший варіант, який і лякає більшість батьків - анафілактичний шок після вакцинації дитини. Що таке та як часто трапляється анафілактичний шок після вакцинації? Анафілактичний шок - це тяжка алергічна реакція негайного типу, що може розвинутись через декілька секунд або хвилин після введення вакцини. Відбувається різке падіння тиску, втрата свідомості. Анафілаксія може розвинутись як на компоненти вакцини, так і на будь-які медикаменти, хімічні засоби, укуси комах, засоби гігієни, продукти харчування і навіть пилки рослин. Проте Згідно з даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC), ризик анафілаксії після будь-якої вакцини надзвичайно низький і становить близько 1,3 випадків на мільйон введених доз вакцини. Ймовірність такого випадку становить 0,0000013%, детальніше про це - у дослідженні від PubMed та Американської академії педіатрії (AAP). Щоб виявити ризик такої ситуації, перед вакцинацією батьки заповнюють анкету, де вказують реакції на попередні дози щеплень, відомі їм алергічні реакції у дитини та факт переливання компонентів крові. А опісля - маленькі пацієнти залишаються у клініці мінімум на 30 хвилин для спостереження. Лікар, що проводить вакцинацію, володіє навичками надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці та постійно удосконалює свої знання (щорічне обов’язкове навчання згідно вимог МОЗ). У кабінетах, де ми проводимо вакцинацію, є всі необхідні для цього медикаменти. Чи можна запобігти поствакцинальним реакціям? Поствакцинальним реакціям неможливо повністю запобігти, але можливо вжити заходів, про які ми писали вище, щоб мінімізувати дискомфорт дитини.  Чого не варто робити при винекненні очікуваних реакцій після щеплень? У відео ми в жартівливому тоні згадуємо овіяні міфами та легендами народні методи, які часто рекомендують на пост-радянському просторі як засіб полегшення очікуваних реакцій після вакцинації. Далі розберемо їх детальніше з позицій здорового глузду. Чому взагалі утворюється почервоніння чи припухлості (ущільнення) в місці ін’єкції? Тому що до складу неживих/інактивованих вакцин (більшість вакцин, окрім, наприклад, БЦЖ, КПК, Варілрикс) входять ад’юванти - це речовини, що спрямовані на посилення діючої речовини препарату. У зв’язку з цим зростає частота місцевих реакцій і це нормальна відповідь організму на введення імунобіологічного препарату. Разом з тим, відсутність місцевих реакцій не є свідченням відсутності ефекту вакцинації. Всі ці реакції індивідуальні. Отож, що не варто робити після вакцинації, особливо якщо розвинулась припухлість чи почервоніння в місці ін’єкцій: Не прикладати листки капусти, лопуха, алое, оскільки листя рослин не впливає на пришвидшення регресу гіперемії та набряку в місці введення вакцини. Не накладати спиртових компресів, не натирати місце щеплення настійками рослин на спирту. Це навпаки може посилити реакцію, оскільки перераховані маніпуляції можуть призвести до перегріву, ще більшого притоку крові до місця ін’єкції і, відповідно, ще більшого почервоніння, ущільнення чи навіть опіку шкіри. Не малювати йодних сіток - це не зменшить набряк і також може мати місцеву подразнюючу дію. Не давати антигістамінні (протиалергічні) препарати. Такі препарати є ліками проти алергії. Вважаючи на те, що звичайні післявакцинальні реакції не є алергічними, – сенсу в профілактичному прийомі антигістамінних ліків немає. Сюди також відносимо і гомеопатичні мазі - вони взагалі не мають ніякого ефекту. Консультація та вакцинація вашого малюка в клініці Medialt Вакцинація вашої дитини є однією з найважливіших речей, які ви можете зробити, щоб захистити її здоров’я та благополуччя. Поствакцинальні реакції, такі як висока температура, капризність, набряк чи почервоніння, є нормальною реакцією на вакцини, вони часто легкі та зникають самостійно протягом кількох днів. Дотримуючись рекомендованого графіка вакцинації, ви можете допомогти своїй дитині зберегти здоров’я та захистити її від інфекційних захворювань. У разі, якщо у вас залишились запитання щодо вакцинації вашої дитини - ви можете записатись на консультацію до педіатрів нашої клініки. Ми вміємо підібрати ключик навіть до найменших пацієнтів, й допоможемо не лише кваліфіковано, а й без стресу для вашої дитини.  Бажаємо міцного здоров'я вам та вашому малюку! І, сподіваємось, тепер ви будете використовувати капусту за призначенням!:)

Для чого потрібна вакцинація                        Вакцинація - це простий, безпечний та ефективний спосіб імунопрофілактики, для того, щоб захистити себе і рідних від важких хвороб. Він задіює природні захисні сили організму для формування імунітету до певних інфекційних захворювань. Ці небезпечні інфекції, в свою чергу, можуть призвести до незворотнього порушення рухового та психоемоційного розвитку дитини Таким чином, вакцинація - це один з дієвих методів профілактики ще й розвиткових захворювань.  Щоб досягнути якнайкращого ефекту, необхідно дотримуватись календаря вакцинації.  Що таке календар вакцинації? Календар вакцинації – це такий собі розклад, який визначає рекомендовані дати та вікові інтервали для проведення вакцинацій проти різних захворювань. Цей календар розробляється національними органами здоров'я (в Україні - Міністерство охорони здоров’я України) на основі різноманітних міжнародних рекомендацій, зважаючи на епідемічну ситуацію як в країні, так і у світі в цілому. Саме тому у різних країн можуть бути різні графіки. Національний календар щеплень включає захист від 10 хвороб (туберкульоз, гепатит В, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, епідемічний паротит та краснуха). Захист від цих хвороб кожен малюк може отримати в Україні безкоштовно.  Часто цей календар називають ще обов’язковим (адже в нашій  державі важливо отримати захист  від цих інфекцій).  Проте існує ряд небезпечних хвороб, захист від яких НЕ покривається державним забезпеченням (є декілька факторів, які на це впливають: вартість вакцини, критичність епідеміологічної ситуації тощо). Це вакцини від пневмококової, менінгококової, ротавірусної інфекцій, гепатиту А, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, грипу, кліщового енцефаліту тощо. Ці вакцини є офіційно зареєстрованими в Україні, та, згідно Наказу МОЗ про вакцинацію, ці вакцини входять у перелік рекомендованих до вакцинації за власний кошт. Часто їх називають додатковими, і батьки хибно думають, що вони не зовсім важливі і створюватимуть лише зайве навантаження на імунну систему дитини. Проте це зовсім не так, це смертельно небезпечні збудники, але вакцини від них є досить дороговартісними, тож наша держава поки просто не має фінансової змоги забезпечити їх кожному малюку. Вакцинація: факти за останні 100 років Вперше у світі британський лікар Едвард Дженнер у кінці XVIII століття розробив та запровадив в життя вакцину від віспи. Дженнер помітив, що люди, які раніше перехворіли коров'ячою віспою (в той час була поширеною серед людей і часто призводила до серйозних ускладнень та смерті) більше нею не хворіли. Він вирішив спробувати використати цей феномен для створення методу запобігання хвороби. Тож у 1796 році Дженнер провів відомий експеримент, ввівши хлопчику на ім'я Джеймс Піттс часточки із пустули хворого, а потім спостерігав, що після контакту зі збудником хлопчик залишився здоровим, що підтвердило його гіпотезу про захист від віспи. Цей випадок вважається початком епохи вакцинації. Дженнер назвав свій винахід "вакциною" (від лат. "vacca" - корова) і вона відіграла ключову роль у зменшенні поширення віспи по всьому світу. Згодом з'явилися вакцини проти поліомієліту, кору, краснухи, гепатиту В, грипу, пневмококових інфекцій та інших захворювань, що значно зменшили їх поширення та сприяли загальному покращенню здоров'я населення. Наприклад, за даними Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) у США, смертність від кашлюка серед дітей зменшилася на більш як 99% з моменту впровадження вакцинації. Про інші важливі досягнення в галузі імунізації розповідають лікарі нашого медичного центру у наступному відео: Як досліджують вакцини? Перевірка вакцин на їх ефективність є складним і тривалим процесом, який включає кілька етапів клінічних випробувань та оцінку їх безпеки. Основні кроки в процесі перевірки вакцин: Лабораторні дослідження (преклінічні дослідження): Цей етап включає вивчення вакцини в лабораторних умовах і на тваринах, щоб оцінити її безпеку і потенційну ефективність. І Фаза клінічних випробувань: У цій фазі маленька група добровольців отримує вакцину, щоб визначити, чи вона безпечна для людей і чи викликає вона імунну відповідь. ІІ Фаза клінічних випробувань: На цій стадії вакцину тестують на більшій групі людей, щоб оцінити її безпеку, дозування та реакцію на імунну систему. ІІІ Фаза клінічних випробувань: На цьому етапі велика кількість добровольців отримує вакцину, або плацебо, для оцінки її ефективності та безпеки в реальних умовах. Дослідження може проводитися в різних країнах, щоб врахувати різні популяції. Реєстрація та оцінка регуляторними органами: Після завершення клінічних випробувань дані про безпеку та ефективність вакцини надають регуляторним органам, які оцінюють результати та вирішують, чи може бути вакцина зареєстрована для використання. Моніторинг після реєстрації: Після того, як вакцина зареєстрована, за нею продовжують моніторинг для виявлення будь-яких побічних реакцій та оцінки її ефективності у реальних умовах використання. Золотим стандартом вважають рандомізоване, подвійне-сліпе, плацебо-контрольоване дослідження. Пацієнт випадковим методом розподіляється в одну з двох груп (рандомізоване), при тому ні він, ні дослідник не знають в яку (подвійне-сліпе), і відповідно до того, в яку групу був розподілений пацієнт, він буде отримувати активний препарат або плацебо (плацебоконтрольоване). Таким чином, дані вийдуть максимально достовірними і позбавленими суб’єктивних факторів впливу. Цей процес дозволяє науковцям та регуляторним органам впевнитися, що вакцина безпечна та ефективна перед тим, як вона буде доступна для широкого використання серед населення. А як ці всі етапи вдалось так швидко пройти у випадку з вакциною проти ковіду? Вакцину від ковід-19 розробили та впровадили досить швидко саме тому, що прогрес у технології секвенування ДНК дозволив швидко визначити геном вірусу SARS-CoV-2 та розробити вакцину, спрямовану проти нього. Окрім того, відбулась глобальна мобілізація ресурсів та фінансування. Попри те, ці вакцини були об'єктом ретельних клінічних випробувань для забезпечення їх безпеки та ефективності перед реєстрацією та масовим використанням. Найпопулярніші аргументи проти вакцинації (та розвінчання міфів) Міф про те, що вакцинація може спричинити розвиток аутизму, базується на дослідженні, яке було опубліковане у 1998 році доктором Ендрю Вейкфілдом та його колегами. У цьому дослідженні було висунуто гіпотезу про можливий зв'язок між вакциною проти кору, краснухи та вітряної віспи (MMR) та розвитком аутизму у дітей. Проте варто зазначити, що це дослідження було швидко визнане науковою спільнотою як неправдиве та методологічно недостовірне. Десятки інших досліджень, які були проведені після того, не підтвердили жодного зв'язку між вакцинацією та розвитком аутизму. Про цей випадок у 2020 році було опубліковано книгу-розслідування журналіста Sunday Times Браяна Діра "Лікар, який обдурив увесь світ", де автор наводить хронологію подій та факти. Наукові дослідження, проведені такими організаціями, як Всесвітня організація охорони здоров'я (WHO), Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) та інші, підтвердили безпеку та ефективність вакцин, а також відкинули будь-які зв'язки між вакцинацією та аутизмом. Аутизм - це розвиткове порушення, спричинене  генетичними та середовищними факторами, але вакцинація не є одним з них. Підтримка вакцинації важлива для запобігання вибухам заразних хвороб та захисту громадського здоров'я, і вона не повинна бути втрата з огляду через міфи та дезінформацію.  Ось ще декілька міфів, що ми хотіли б розвінчати: Вакцини містять небезпечні речовини: Деякі люди вважають, що вакцини містять токсичні речовини, такі як ртуть, алюміній чи формальдегід, які можуть бути шкідливими для здоров'я. Так, ці речовини є складниками у вакцинах і виконують функцію ад’ювантів  - речовин, які використовують для посилення імунної відповіді організму. Однак кількість цих речовин у вакцинах невелика і доведено, не має шкідливого впливу при рекомендованому розведенні. Зазначимо, що алюміній є також присутній у дитячих сумішах, а формальдегід - у грушах, але це не причина відмовлятись ні від сумішей, ні від груш. Вакцини можуть викликати хвороби, проти яких вони призначені: Це міф, який виникає через те, що деякі люди можуть захворіти після вакцинації. Однак у більшості випадків це не справжні захворювання, а просто реакція імунної системи на вакцину, яка зазвичай є легкою та тимчасовою. А якщо виникає захворювання, від якого вакцинували, то важливо оцінити інтервал, що минув після щеплення, бо вакцинація може припасти на період, коли дитина знаходилась в інкубаційному періоді та ще не мала клінічних симптомів.  проходить захворювання зазвичай значно легше та безпечніше для дитини, аніж пройшло би без вакцинації. Вакцинація не потрібна, якщо хворобу вже майже побороли: Це небезпечний міф, оскільки відмова від вакцинації може призвести до відродження захворювань, які були практично подолані. Коли кількість вакцинованих осіб зменшується, відбувається втрата колективного імунітету, що створює умови для вибухів епідемій. Вакцини впливають на репродуктивну функцію: Це міф, який не має наукового обґрунтування. Вакцини не мають негативного впливу на репродуктивну функцію та не призводять до безплідності або інших проблем з репродукцією. Контраргументом наводять демографічну кризу у Європі, проте, якщо заглибитись у її причини, то вони будуть радше соціально-економічні, а з причин, які фізіологічно погіршують здатність завагітніти та виносити дитину - це масове поширення серцево-судинних захворювань, ожиріння, а також наслідки глобальної економічної кризи. Завершимо цю тему трішки жартівливим відео, в якому лікарі нашої клініки відповідають на популярні закиди щодо вакцинації:   Чому існують твердження про те, що вакцинація має бути обов’язковою? Вакцинація має значний вплив на громадське здоров'я, оскільки вона допомагає запобігти поширенню небезпечних хвороб у спільнотах.  Обов'язкова вакцинація може забезпечити високий рівень імунізації населення, що допоможе знизити ризик вибухів епідемій та пандемій. Зокрема, обов'язкова вакцинація, шляхом появи такого явища як колективний імунітет, може захищати найуразливіші групи населення, такі як новонароджені діти, люди з імунодефіцитними станами та інші, які не можуть отримати вакцинацію з певних медичних причин. Велика кількість людей, які отримали вакцинацію, стають невразливі/значно менш вразливі для багатьох небезпечних  захворювань, що суттєво знижує їхнє поширення в спільноті та, відповідно, ризики зараження для вразливих груп населення. А як проходить вакцинація в Медіальт? Зі свого боку ми завжди намагаємось зробити візит комфортним та веселим, заохочуємо та хвалимо малюка, підписуємо Диплом сміливої дитини, робимо тату чи даруємо наліпки з улюбленими персонажами. Разом з тим, ми ретельно стежимо за безпекою доставки та зберігання вакцин, а також проводимо усі огляди та маніпуляції згідно вимог МОЗ: ми замовляємо вакцини у офіційних постачальників, які мають ліцензію МОЗ та усі необхідні дозволи. Також постачальник передає пакет документів щодо сертифікації кожної партії вакцин; транспортування вакцин відбувається у спеціальних холодильних сумках, щоб не порушувати холодового ланцюга; вакцини зберігаються в спеціальних холодильниках, ми виконуємо всі умови щодо нагляду за безпекою, зберігаємо правильний температурний режим та ретельно ведемо необхідні журнали; перед самою вакцинацію - завжди обов'язковий огляд лікаря нашого медичного центру для перевірки наявності чи відсутності протипоказів на момент вакцинації; заповнення всієї документації відбувається згідно вимог МОЗ, зокрема ми завжди вносимо усі дані щодо вакцинації у систему eHealth; на прийомі лікар завжди демонструє коробку, серію, номер, щоб батьки переконались, що з цією конкретною вакциною все в порядку, а в карту вакцинації вклеюємо  спеціальну наліпку, що дублює цю інформацію та засвідчує оригінальність вакцини; лікар обов’язково похвалить малюка і буде робити все, щоб у дитини залишились приємні враження, що малюк - молодець і отримав суперсилу; лікар дає всі рекомендації щодо догляду та полегшення самопочуття після вакцинації, зокрема на випадок появи різних очікуваних реакцій; після вакцинації спостерігаємо за дитиною 30 хв, щоб переконатись, чи все гаразд.  Таким чином ви можете бути впевненими у якості вакцин та всього процесу вакцинації у МЦ Medialt. Чому ми про це розповідаємо? Вакцинація є одним з найефективніших засобів захисту від заразних хвороб, а оскільки ми є адептами доказової медицини, то це наш обов’язок.  Поширюючи інформацію про вакцинацію, ми допомагаємо створити більш безпечне середовище для всіх, особливо для тих, хто не може її отримати з медичних причин. Широке поле дезінформації про вакцинацію може призвести до відмов від неї та погіршити ситуацію з громадським здоров'ям в цілому.  Ми любимо наших маленьких коаленят, тож піклуємось про те, щоб їх батьки володіли найновішою та обгрунтованою інформацією, коли роблять вибір про вакцинацію. І разом з тим ми реалізовуємо нашу основну місію: формувати здорове та сильне покоління українців! Якщо у вас залишились запитання щодо вакцинації - будемо раді дати на них відповіді на консультації лікаря-педіатра! Для запису в клініку телефонуйте за номером +380676537065 або ж залишайте заявку у формі нижче. Medialt Менеджмент твого здоров’я

У дитини болить вухо та піднялась температура? Гострий середній отит — це одна з найчастіших причин звернення до дитячого ЛОРа в Medialt. Таке захворювання може виникати, як ускладнення ГРВІ. У групі ризику — діти віком до 7 років. Середній отит буває і в дорослих, але епізоди такого захворювання у них є вкрай рідкісними. Про те, як розпізнати отит у дитини, чи є антибіотики єдиним методом лікування та коли варто записатися до дитячого отоларинголога — далі в нашій статті.  Що таке гострий середній отит? Гострий середній отит (ГСО) — це гостре запалення порожнини середнього вуха*. До появи ГСО найбільше схильні діти від 6 до 18 місяців: через ще не сформований імунітет та особливості анатомії, зокрема горизонтальне розташування слухової труби — каналу, що з’єднує носоглотку з порожниною середнього вуха. *Середнє вухо — це вистелена слизовою оболонкою порожнина за барабанною перетинкою. Вона містить слухові кісточки, які передають звукові коливання на внутрішнє вухо.  Механізм розвитку гострого отиту Запалення середнього вуха виникає на тлі ГРВІ, грипу, алергії або травм. Ці стани викликають порушення відтоку рідини по слуховій (євстахієвій) трубі, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою. Як наслідок, рідина застоюється: створює сприятливі умови для розмноження бактерій та появи інфекції.  У немовлят слухова труба ширша та розташована більш горизонтально, ніж в дорослих. Саме тому, інфекція з носа може легше і швидше потрапити до порожнини вуха.  Найбільш часто, гострий отит виникає як ускладнення респіраторної інфекції. При цьому вірусне походження захворювання має значення лише на початку, потім основну роль відіграє бактеріальна флора. Бактерії, які викликають ГСО у дітей — це Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. Симптоми гострого середнього отиту у дітей Головна скарга пацієнтів з ГСО — це гострий, одно- або двобічний вушний біль. Дискомфорт посилюється у положення лежачи та підкріплюється такими проявами, як: головний біль; витікання рідини з вух; порушення слуху; підвищення температури тіла. У немовлят, які ще не можуть чітко пояснити свої симптоми, про гострий отит середнього вуха свідчать такі ознаки: порушення реакції на звуки; смикання вуха; зниження апетиту;  блювання та пронос; частий плач. Малюк може стати дратівливим, погано спати, відмовлятися від їжі.  Фактори ризику розвитку ГСО у дітей Основними чинниками, які збільшують ризик гострого отиту, є: вплив респіраторних подразників — зокрема, тютюновий дим (курець вдома); штучне вигодовування; хронічний назофарингіт; часті інфекції верхніх дихальних шляхів; аномалії розвитку кісток лицевого відділу черепа. Як правило, на отит частіше хворіють діти, які відвідують дитячий садок та регулярно бувають в дитячих колективах. Це нормальне явище, яке пов’язане з активним формуванням імунітету дитини та його реакцією на подразники. Діагностика гострого отиту у дитини Щоб встановити діагноз, лікарю необхідно оглянути пацієнта за допомогою отоскопа (проведення отоскопії або відеоендоскопії) та зібрати анамнез. Для підтвердження ГСО обов’язкова наявність таких діагностичних критеріїв: Випіт у середньому вусі. Запалення барабанної перетинки — середнє або виражене. Наявність >1 специфічного симптому: зниження слуху, перфорації барабанної перетинки, оталгії.  Наявність >1 неспецифічного симптому: гарячка, дратівливість, зниження апетиту, блювання, діарея, порушення сну. Лікування отиту у дітей На початковому етапі захворювання може застосовуватися тактика спостереження — симптоматичне лікування гострого отиту та моніторинг стану дитини протягом 1-2 діб. Якщо лікар помічає позитивну динаміку, симптоматичне лікування продовжують. У випадку, якщо симптоми ГСО не зникають або посилюються, є ознаки бактерійного процесу - призначається антибіотикотерапія.  Потребу в антибактеріальній терапії визначають такі фактори, як: тяжкість перебігу отиту; наявність критеріїв бактеріального середнього отиту. Згідно рекомендацій Американської Академії Педіатрії, вибір тактики лікування також залежить від віку дитини: Вік дитини Певний ГСО Непевний ГСО до 6 місяців Антибіотикотерапія Антибіотикотерапія від 6 місяців до 2 років Антибіотикотерапія Антибіотикотерапія при важкому перебігу, Тактика спостереження за легкого перебігу від 2 років Антибіотикотерапія при важкому перебігу, Тактика спостереження за легкого перебігу Тактика спостереження Рішення про застосування антибіотикотерапії приймається в кожному конкретному клінічному випадку окремо, з огляду на потенційні користь та ризики від такого лікування.  Додаткове лікування при середньому отиті Для лікування ГСО у складі комплексної терапії дитячий ЛОР може призначати: нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, парацетамол); вушні краплі — з антибіотиком, місцевим анестетиком або протизапальним препаратом. Вибір крапель здійснюється з урахуванням важкості перебігу захворювання та віку дитини.  Самолікування при отиті — небезпечне та може призводити до серйозних ускладнень!  Не шукайте, як лікувати отит самостійно або народними засобами. Якщо дитина скаржиться на біль у вусі, або ви помітили симптоми отиту у немовляти, важливо записатися на консультацію до дитячого ЛОРа. Профілактика ГСО Станом на сьогодні в Україні доступна специфічна профілактика інфекцій, викликаних Streptococcus pneumoniae — одним з основних збудників ГСО. Це антипневмококова вакцина. В Україні зареєстровано 2 вакцини від пневмококової інфекції — Синфлорикс та Превенар 13. Синфлорикс застосовується для імунізації дітей від 6 місяців до 5 років включно, Превенар 13 — для дітей від 6 місяців та без верхніх вікових обмежень (також підходить для дорослих). Ефективним профілактичним заходом також є щеплення від грипу, оскільки гострий отит є поширеним ускладненням цього захворювання. Зареєстровані в Україні вакцини  — Ваксігрип тетра, ДжіСі Флю. Загальні рекомендації для профілактики отиту — це дотримання правил особистої гігієни та здорового способу життя, уникнення контакту з хворими, підтримка загального імунітету дитини та вчасне лікування респіраторних захворювань.У разі, якщо у вашої дитини болить вухо, - звертайтесь на консультацію до дитячого ЛОРа в Medialt, ми швидко діагностуємо та пролікуємо вушка малюка. З турботою, МЦ Medialt!