Аденоїди у дитини - симптоми та лікування запалення

Автор статті:

Крук Олена

медичний директор, лікар-отоларинголог дорослий, дитячий

Збільшені аденоїди (гіпертрофія аденоїдів) та запалені аденоїди (аденоїдит) — це одна з найчастіших причин звернення до дитячого отоларинголога. Порушення носового дихання, регулярні інфекції, хриплість та гугнявість голосу, ротове дихання — викликає суттєвий дискомфорт у дитини та провокує ускладнення. Про причини проблем аденоїдів у дітей та методи їх лікування розкаже ЛОР медичного центру Medialt.

Що таке аденоїди у дітей?

Аденоїди — це носоглоткові мигдалини, лімфатичний орган, який відіграє важливу роль у формуванні імунітету дитини. 

Функція аденоїдів — захисна. За допомогою аденоїдів імунна система дитини навчається правильно боротися з подразниками, підбираючи специфічні речовини (антитіла) для протистояння бактеріям, вірусам.

Аденоїди присутні з народження та збільшуються у розмірі на фоні захворювань носової порожнини приблизно у віці 3-7 років.

Проблема з аденоїдами виникає тоді, коли лімфоїдна тканина починає розростатися, мигдалини збільшуються, блокуючи нормальне носове дихання. Якщо в лімфоїдній тканині аденоїдів, яка розрослась, розвивається запальний процес - це називають “аденоїдит”. 

Причини розвитку аденоїдів та перші симптоми

Аденоїдит — це патологічне збільшення аденоїдів, яке найчастіше виникає у дітей віком від 3 до 7 років. Саме в цей період малюки активно пізнають світ поза домом, відвідують садочок та додаткові заняття, спілкуються в дитячих колективах. Це стає випробуванням для імунної системи, яка контактує з великою кількістю нових бактерій, вірусів, мікроорганізмів. Ці віруси, бактерії та алергени можуть провокувати запалення аденоїдної тканини. Постійне запалення приводить до розростання аденоїдів та їх подальшої гіпертрофії.

Основні причини гіпертрофії аденоїдів — це:

• спадкова схильність;
• часті ГРВІ;
• алергічний риніт;
• перенесені кір, коклюш, дифтерія, мононуклеоз.

Лікування аденоїдів у дітей

Основні симптоми аденоїдиту — це:

• закладеність носового ходу, труднощі з носовим диханням;
• нічне хропіння;
• хронічний нежить;
• гугнявість;
• сон з відкритим ротом;
• часті інфекційні захворювання середнього вуха;
• швидка стомлюваність;
• порушення слуху. 

Аденоїди спостерігаються у 5-8% дітей віком від 3 до 7 років, однаково часто у хлопчиків і дівчаток. У дітей старшого віку частота захворюваності зменшується, а у підлітків після 15 років та дорослих виявляється лише в окремих випадках. 

Причини розвитку аденоїдів та перші симптоми

Розрізняють три види гіпертрофії аденоїдів, залежно від перекриття хоан - отворів, які з'єднують носову порожнину з глоткою:

• І ступінь — лімфоїдна тканина тканина закриває до 1/3 хоан, і практично не впливає на носове дихання;
• ІІ ступінь — лімфоїдна тканина закриває до 2/3 хоан та помітно утруднює носове дихання;
• ІІІ ступінь — лімфоїдна тканина практично повністю перекриває хоани, при цьому суттєво утруднюючи або унеможливлюючи носове дихання.

Діагностика гіпертрофії аденоїдів та запалення аденоїдів у дитини

Діагноз встановлюється на підставі скарг, ретельно зібраного анамнезу і огляду пацієнта. Раніше для діагностики запалення піднебінних мигдаликів застосовувалися неприємні та малоінформативні методи: пальцеве дослідження, занурення дзеркальця. Зараз їх замінили набагато інформативніші методи дослідження: ендоскопія та комп'ютерна томографія.

За допомогою сучасних методів лікар-отоларинголог визначає точний розмір аденоїдів, ступінь запалення та необхідність аденотомії (видалення мигдаликів). 

Лікування аденоїдів та видалення аденоїдів

Існують два методи лікування: консервативний (медикаментозний) і хірургічний (аденотомія). Вибір методу лікування здійснює ЛОР лікар на основі скарг пацієнта, даних анамнезу та додаткових методів дослідження.

Медикаментозне лікування

Найбільш ефективне на початкових стадіях - І та ІІ ступенях гіпертрофії. Лікування аденоїдиту за допомогою інтраназальних кортикостероїдів є ефективним методом лікування обструкції носових дихальних шляхів у дітей з гіпертрофією аденоїдів. Інтраназальні кортикостероїди мають протизапальну дію, яка допомагає зменшити запалення та набряк аденоїдів, полегшуючи тим самим носове дихання. 

Призначення та дозування інтраназальних кортикостероїдів повинен визначити лікар, враховуючи вік та індивідуальні особливості стану здоров'я дитини.

При призначенні лікування також враховується можлива причина гіпертрофії аденоїдів. До прикладу, якщо у дитини зі збільшеними аденоїдами встановлено діагноз, який міг бути причиною збільшення аденоїдів, обов’язково призначається лікування такого захворювання. 

Хірургічне втручання

Показами до видалення аденоїдів (аденотомії) є:

• проблеми з диханням: зупинки дихання уві сні (апное), стійке порушення носового дихання;
• захворювання вух: хронічний секреторний отит, рецидивуючі середні отити;
• зміна лицевого скелету, зміна прикусу, формування “аденоїдного” обличчя (на фото нижче);
• відсутність ефекту від медикаментозного лікування.

Можливі ускладнення аденоїдів

Якщо запалені піднебінні мигдалики не лікувати, можливий розвиток ряду ускладнень:

• хронічний аденоїдит;
• ларинготрахеїти та пневмонії;
• дисфункція слухової труби;
• порушення прикусу (через ротове дихання);
• зупинки дихання уві сні;
• аномалії розвитку щелепи та скелета. 

Профілактика захворювання аденоїдів

Специфічної профілактики гіпертрофії аденоїдів не існує. Проте варто дотримуватися стандартних рекомендацій щодо здорового способу життя та гігієни, вчасно лікувати ГРВІ у дитини.

У відео - підсумовуємо найважливіше про аденоїди:

За виявлення специфічних ознак аденоїдиту необхідно звернутися до лікаря-отоларинголога для діагностики та лікування. Це допоможе уникнути ускладнень та якомога швидше повернутися до здорового життя.

Medialt

Менеджмент твого здоров'я