Ми впевнені, що ви чули про захворювання менінгіт хоча б раз у житті. Та чи знаєте ви, чому менінгіт вважають вкрай небезпечною хворобою? Як розпізнати перші симптоми та запобігти можливим ускладненням? Як вберегти себе та своїх близьких? Нарешті, що робити, аби не захворіти? Дізнаємось детальніше.
Менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку. Виділяють лептоменінгіт – запалення м'якої та павутинної оболонок, а також пахіменінгіт – запалення твердої мозкової оболонки. Менінгіт може проявлятись як самостійне захворювання, або ускладнення іншого стану.
Менінгіт може виникати через діяльність:
Інколи причиною менінгіту є одразу декілька збудників.
Залежно від характеру запального процесу виділяють:
Захворювання може протікати з різною швидкістю появи та наростання симптомів:
Збудники вірусного менінгіту – віруси Коксакі та ЕСНО, відносяться до Picornaviridae, роду Enterovirus. Протікає захворювання по типу серозного запалення, без утворення гнійних мас. Вірусна інфекція зазвичай не вражає паренхіму головного мозку.
Спершу пацієнт відчуває типові симптоми вірусної інфекції:
Згодом проявляються ознаки менінгіту:
Розвивається при наявності туберкульозного вогнища в організмі. Інфекція проникає в оболонки головного мозку гематогенно, тобто, через кровоносну систему. Поступово відбувається обсіменіння основи мозку туберкульозними вузликами розмірами з просяне зернятко.
Туберкульозний менінгіт відрізняється від інших форм хвороби наявністю продромального періоду, який триває 1-2 тижні. Пацієнт починає скаржитись на головний біль у вечірній час, погіршення загального самопочуття, появу роздратованості та апатії. Згодом приєднуються нудота та блювота.
Через тиждень з’являються менінгеальні симптоми, що швидко наростають; температура тіла підвищується до 39 градусів. Пацієнт починає боятися звуків, світла, дотику. Через 8-14 діб людина стає загальмованою. Якщо негайно не розпочати лікування, інфікована людина може померти від паралічу судинного та дихального центрів мозкового стовбура.
Єдиним джерелом збудника являється людина. Бактерія передається через краплі, які виділяються з дихальних шляхів чи горла носія під час чхання, кашлю, поцілунків. Одразу після потрапляння менінгококу на слизову оболонку носогорла, місцева запальна реакція не розвивається. Збудник може довгий час знаходитися в організмі людини, “пробуджуючись” лише при зниженні імунітету.
Інкубаційний період триває від 2 до 10 діб. Перші симптоми менінгококової інфекції проявляються:
Вторинний гнійний менінгіт
Гнійний менінгіт відрізняється від інших форм захворювання утворенням гнійних мас. Зазвичай збудниками являються:
До групи ризику потрапляють люди з імунодефіцитними станами, черепно-мозковими травмами, операціями на голові та шиї. При цьому збудник проникає власне у нервову систему через рану або операційне поле. Також людина може інфікуватися через дихальні шляхи, коли інфекція потрапляє в організм через носогорло.
Розпочинається гнійний менінгіт із швидкого погіршення самопочуття, підвищення температури. В тяжких випадках у пацієнта бувають епізоди втрати свідомості, багаторазова блювота, судоми. Хвороба протікає гостро, проте можливий блискавичний розвиток менінгіту або його хронізація.
Захворювання відрізняється від інших форм менінгіту способом інфікування. Основний шлях зараження людини – укус інфікованого кліща. Перша стадія хвороби, коли відсутні будь-які ознаки менінгіту, триває від 2 діб до місяця. В рідкісних випадках причиною інфікування являється молоко деяких тварин. В такому випадку менінгіт розвивається через 7-10 діб.
Спочатку енцефалітний менінгіт проявляється, як типова ГРВІ. Пацієнти скаржаться на головний біль, біль в суглобах, м’язах; слабкість в тілі. Головний біль супроводжується високою температурою тіла.
Стан ГРВІ триває від кількох годин, до кількох діб, а згодом приєднуються такі симптоми:
Пацієнт починає погано переносити звуки, світло та дотик. Порушується сон, виникають галюцинації та напади маячні.
Серед симптомів захворювання виділяють:
Важливо розуміти, що менінгіт розвивається на фоні ослабленого імунітету. До факторів ризику імунодефіциту відносять:
Отже, важливо завжди дбати про своє здоров’я та здоров’я близьких.
Важливо вчасно поставити вірний діагноз та розпочати лікування. Спершу лікар проводить загальний огляд та вивчає скарги пацієнта. Після цього призначаються:
Тільки після діагностики та постановки остаточного діагнозу можливо призначити лікування.
Пацієнта з підозрою на менінгіт обов’язково госпіталізують. Залежно від форми та збудника менінгіту можуть призначити таку терапію:
Якщо причиною менінгіту стали грибки, наприклад, кандида, лікарі використовують протигрибкові препарати.
Виписують пацієнта після повного одужання, з нормальним самопочуттям.
У новонароджених та немовлят менінгіт проявляється вибуханням та напруженням великого тім’ячка. Симптом не виникає у дітей, що страждають диспепсією, гіпотрофією, а також при наявності густого гнійного ексудату.
При первинному інфікуванні вхідними воротами для збудника являються слизові оболонки дихальної системи або шлунково-кишкового тракту. Проникнення збудника до черепа та головного мозку відбувається гематогенним або контактним шляхом.
Наслідки самостійного або пізнього лікування можуть мати серйозний характер, я саме:
Саме тому при підозрі на менінгіт необхідно швидко звернутись до лікаря.
Нині розроблено щеплення від менінгіту. Його рекомендують робити лікарям, які часто контактують з хворими пацієнтами, дітям, а також людям з імунодефіцитними станами.
Неспецифічною профілактикою менінгіту являється посилення ефективності імунної системи. Для цього необхідно дотримуватись здорового способу життя, займатися спортом, підтримувати здорове харчування.
Отже, менінгіт – це запалення мозкової оболонки, яке супроводжується появою менінгеальних симптомів. Вражає захворювання дітей і дорослих, зазвичай з погіршеним імунним станом. Важливо вчасно звернутись до лікаря, адже менінгіт має серйозні ускладнення, а інколи призводить до летального результату. Профілактика захворювання полягає в підтримці імунної системи. Дітям, пацієнтам з імунодефіцитом та лікарям рекомендується зробити щеплення.