Дитячий лор у Львові

Сезон респіраторних інфекцій захворювань у розпалі. Одним з методів лікування захворювань, які виникають на тлі цих інфекцій, є інгаляційна терапія. Інгалятор (небулайзер) — ефективний помічник у боротьбі із стенозуючим ларинготрахеїтом, обструктивним бронхітом та іншими захворюваннями дихальних шляхів. У цій статті ви дізнаєтесь, що таке небулайзер, з чого складається такий інгалятор та коли його потрібно використовувати.  Що таке інгалятор (небулайзер)? Інгалятор небулайзерного типу — це пристрій, який перетворює рідку речовину в дрібнодисперсний туман  (частинки, менш як 5 мкм у діаметрі). Аерозоль легко вдихнути через маску або мундштук: він потрапляє безпосередньо в дихальні шляхи дорослого або дитини. Інгаляція використовується при різних захворюваннях дихальних шляхів. Найвідоміші з них — це ларинготрахеїтти та бронхообструкціяї. Також використання небулайзера може бути показане при таких станах, як: бронхіальна астма; пневмонія; муковісцидоз; бронхоектатична хвороба зія. Дітям молодшого віку інгаляції призначають, найчастіше, при ларингоспазмі, бронхіоліті та обструктивному бронхіті. З чого складається інгалятор (небулайзер)? Будова небулайзера така: Корпус. Він може бути дуже різний. Наприклад, у вигляді якоїсь тваринки чи улюбленого героя дитини.  Провідник між корпусом і резервуаром для ліків. В провідник заливають розчин з небули або з флакона з ліками. Мундштук або маска. Засіб для вдихання аерозолю. Мундштуки зазвичай використовують дорослі, маски зручніші для дітей. Як зібрати небулайзер? Спочатку підключіть провідник до основної частини (корпуса) і потім прикріпіть до резервуару.  Відкрийте резервуар та залийте ліки. Ліки можна заливати або через небулу або безпосередньо через флакони з ліками, наприклад, шприцом чи мірною склянкою. Як використовувати інгалятор (небулайзер)? Після того, як залили ліки, необхідно щільно закрити резервуар з ліками та прикріпити або маску, або мундштук.Мундштук більше підходить вже для старших діток, адже при проведенні інгаляцій необхідна потрібна певна кооперація з дитиною, тому їй потрібно гарно пояснити, що треба робити глибокі вдихи. А діткам раннього віку, немовлятам, краще використовувати маску. Зафіксуйте маску, щільно прикрийте нею носик та ротик. Дитина має робити вдихи та видихи, поки речовина в резервуарі не закінчиться. Детальніше про те, як використовувати інгалятор, розповідаємо у відео: Питання та відповіді про інгалятор (небулайзер) Як звучить інгалятор? Небулайзер видає доволі гучний шум під час роботи. Важливо заздалегідь попередити про це дитину або ж увімкнути до процедури, щоб вона не боялась. Наприклад, показати на власному прикладі, що користуватися інгалятором — це зовсім не страшно. Як очищати небулайзер? Після кожного використання резервуар, мундштук та маску потрібно промивати кипʼятком або замочувати в теплій воді з оцтом (пропорція 1: 1). Корпус небулайзера необхідно протирати спочатку вологою ганчіркою, потім сухою. А провідник після завершення курсу інгаляцій достатньо промити звичайною водою.  Що робити за умов, коли інгаляція потрібна, але немає світла? Подбайте про альтернативу. Це девайси Spacer та дозований інгалятор, який можна використовувати без світла. Ваш лікар детально вам пояснить, як їх застосовувати. Чи можна робити інгаляції при високій температурі? Якщо ваш лікар не сказав зворотнього у вашому конкретному випадку, то так, це не протипоказ. Чи потрібно протирати личко дитини після використання маски? Так, це буде не зайвим. Адже частину  препарату можуть викликати місцеве подразнення шкіри при довгому контакті. Хай ваші діти будуть здорові!

Хтось з батьків вважає, що залишковий нежить — це підстава не вести дитину в садочок/школу. Інші ж батьки переконані, що якщо немає підвищеної температури — причин для ізоляції малюка теж нема. Розповімо, як ухвалити рішення та на що варто опиратися. Найважливіший маркер — самопочуття дитини Поведінка та стан здоров'я дитини не мають бути порушеними настільки, щоб заважати гратися, вчитися та займатися повсякденними справами. Якщо дитина почувається добре, основні симптоми хвороби зникли, захворювання не було інфекційним та температура тіла, при цьому, нижча за 37,2°С без прийому жарознижувальних препаратів — після консультації з вашим лікарем можна повертатися в колектив. Коли варто залишитися вдома: Дитина млява, неактивна, її самопочуття погіршене; Присутні активні симптоми хвороби (висип, який тільки з’явився, гарячка понад 38°С, діарея, блювота тощо); Існує ризик поширення інфекційного захворювань серед інших дітей; Стан дитини вимагає більше уваги, ніж можуть забезпечити вихователі в садку. Чи вести дитину в садок або школу з нежитем? Згідно з роз'ясненням МОЗ, залишковий нежить чи кашель не є протипоказами для відвідування закладів освіти. Проте якщо ці симптоми присутні у розпал сезону ГРВІ або супроводжуються високою температурою, необхідно обов’язково проконсультуватись з лікарем для визначення подальшої тактики дій. Пам'ятайте: найкращий спосіб знизити ймовірність ускладнень в період сезонних захворювань — це щорічна вакцинація від респіраторних інфекцій, зокрема від грипу, пневмококу, кашлюку.  Дітям до 9 років, які вакцинуються від грипу вперше, необхідно зробити 2 дози щеплення з інтервалом в один місяць. Після цього вакцинацію необхідно повторювати 1 раз на рік. Детальніше про це ми розповідали у цій статті. Різні хвороби — різний термін “заразності” У таблиці наведені загальні рекомендації МОЗ, CDC, UpToDate, NHS щодо того, коли дитина перестає бути заразною при певних захворюваннях.  Вітряна віспа у вакцинованих - 1 день після того, як нові елементи не виникають, а старі покриті кірочкою Імпетиго  48 годин після 1 прийому антибіотика або коли елементи покриються кірочками Скарлатина 24 години після 1-го прийому антибіотика Коронавірусна інфекція (ковід) як тільки минають всі гострі симптоми Епідеміологічний паротит (“свинка”)  5 днів після початку набряку Короста після 1-го епізоду лікування Кір / краснуха через 5 днів після початку висипу Кашлюк 48 годин після 1-го прийому антибіотика Грип 24 години після крайнього епізоду підняття температури Діарея / блювота 48 годин з останнього епізоду Парвовірус  при появі висипу Які симптоми не є протипоказами до контакту з іншими дітьми? Залишковий нежить, за умови, що це не турбує дитину. Залишковий кашель, за умови, що це не турбує дитину. Якщо причина хвороби — не інфекція. Консультація лікаря — обов'язкова! Звертаємо вашу увагу, що у разі будь-якого з цих захворювань консультація лікаря  є обов’язковою для встановлення точного діагнозу та відповідної тактики лікування. Рішення про повернення дитини в колектив (школу, садок) приймає лікар,орієнтуючись на наявність симптомів, загальний стан та самопочуття дитини. З турботою, МЦ Medialt. 

Збільшені аденоїди (гіпертрофія аденоїдів) та запалені аденоїди (аденоїдит) — це одна з найчастіших причин звернення до дитячого отоларинголога. Порушення носового дихання, регулярні інфекції, хриплість та гугнявість голосу, ротове дихання — викликає суттєвий дискомфорт у дитини та провокує ускладнення. Про причини проблем аденоїдів у дітей та методи їх лікування розкаже ЛОР медичного центру Medialt. Що таке аденоїди у дітей? Аденоїди — це носоглоткові мигдалини, лімфатичний орган, який відіграє важливу роль у формуванні імунітету дитини.  Функція аденоїдів — захисна. За допомогою аденоїдів імунна система дитини навчається правильно боротися з подразниками, підбираючи специфічні речовини (антитіла) для протистояння бактеріям, вірусам. Аденоїди присутні з народження та збільшуються у розмірі на фоні захворювань носової порожнини приблизно у віці 3-7 років. Проблема з аденоїдами виникає тоді, коли лімфоїдна тканина починає розростатися, мигдалини збільшуються, блокуючи нормальне носове дихання. Якщо в лімфоїдній тканині аденоїдів, яка розрослась, розвивається запальний процес - це називають “аденоїдит”.  Причини розвитку аденоїдів та перші симптоми Аденоїдит — це патологічне збільшення аденоїдів, яке найчастіше виникає у дітей віком від 3 до 7 років. Саме в цей період малюки активно пізнають світ поза домом, відвідують садочок та додаткові заняття, спілкуються в дитячих колективах. Це стає випробуванням для імунної системи, яка контактує з великою кількістю нових бактерій, вірусів, мікроорганізмів. Ці віруси, бактерії та алергени можуть провокувати запалення аденоїдної тканини. Постійне запалення приводить до розростання аденоїдів та їх подальшої гіпертрофії. Основні причини гіпертрофії аденоїдів — це: спадкова схильність; часті ГРВІ; алергічний риніт; перенесені кір, коклюш, дифтерія, мононуклеоз. Лікування аденоїдів у дітей Основні симптоми аденоїдиту — це: закладеність носового ходу, труднощі з носовим диханням; нічне хропіння; хронічний нежить; гугнявість; сон з відкритим ротом; часті інфекційні захворювання середнього вуха; швидка стомлюваність; порушення слуху.  Аденоїди спостерігаються у 5-8% дітей віком від 3 до 7 років, однаково часто у хлопчиків і дівчаток. У дітей старшого віку частота захворюваності зменшується, а у підлітків після 15 років та дорослих виявляється лише в окремих випадках.  Причини розвитку аденоїдів та перші симптоми Розрізняють три види гіпертрофії аденоїдів, залежно від перекриття хоан - отворів, які з'єднують носову порожнину з глоткою: І ступінь — лімфоїдна тканина тканина закриває до 1/3 хоан, і практично не впливає на носове дихання; ІІ ступінь — лімфоїдна тканина закриває до 2/3 хоан та помітно утруднює носове дихання; ІІІ ступінь — лімфоїдна тканина практично повністю перекриває хоани, при цьому суттєво утруднюючи або унеможливлюючи носове дихання. Діагностика гіпертрофії аденоїдів та запалення аденоїдів у дитини Діагноз встановлюється на підставі скарг, ретельно зібраного анамнезу і огляду пацієнта. Раніше для діагностики запалення піднебінних мигдаликів застосовувалися неприємні та малоінформативні методи: пальцеве дослідження, занурення дзеркальця. Зараз їх замінили набагато інформативніші методи дослідження: ендоскопія та комп'ютерна томографія. За допомогою сучасних методів лікар-отоларинголог визначає точний розмір аденоїдів, ступінь запалення та необхідність аденотомії (видалення мигдаликів).  Лікування аденоїдів та видалення аденоїдів Існують два методи лікування: консервативний (медикаментозний) і хірургічний (аденотомія). Вибір методу лікування здійснює ЛОР лікар на основі скарг пацієнта, даних анамнезу та додаткових методів дослідження. Медикаментозне лікування Найбільш ефективне на початкових стадіях - І та ІІ ступенях гіпертрофії. Лікування аденоїдиту за допомогою інтраназальних кортикостероїдів є ефективним методом лікування обструкції носових дихальних шляхів у дітей з гіпертрофією аденоїдів. Інтраназальні кортикостероїди мають протизапальну дію, яка допомагає зменшити запалення та набряк аденоїдів, полегшуючи тим самим носове дихання.  Призначення та дозування інтраназальних кортикостероїдів повинен визначити лікар, враховуючи вік та індивідуальні особливості стану здоров'я дитини. При призначенні лікування також враховується можлива причина гіпертрофії аденоїдів. До прикладу, якщо у дитини зі збільшеними аденоїдами встановлено діагноз, який міг бути причиною збільшення аденоїдів, обов’язково призначається лікування такого захворювання.  Хірургічне втручання Показами до видалення аденоїдів (аденотомії) є: проблеми з диханням: зупинки дихання уві сні (апное), стійке порушення носового дихання; захворювання вух: хронічний секреторний отит, рецидивуючі середні отити; зміна лицевого скелету, зміна прикусу, формування “аденоїдного” обличчя (на фото нижче); відсутність ефекту від медикаментозного лікування. Можливі ускладнення аденоїдів Якщо запалені піднебінні мигдалики не лікувати, можливий розвиток ряду ускладнень: хронічний аденоїдит; ларинготрахеїти та пневмонії; дисфункція слухової труби; порушення прикусу (через ротове дихання); зупинки дихання уві сні; аномалії розвитку щелепи та скелета.  Профілактика захворювання аденоїдів Специфічної профілактики гіпертрофії аденоїдів не існує. Проте варто дотримуватися стандартних рекомендацій щодо здорового способу життя та гігієни, вчасно лікувати ГРВІ у дитини. У відео - підсумовуємо найважливіше про аденоїди: За виявлення специфічних ознак аденоїдиту необхідно звернутися до лікаря-отоларинголога для діагностики та лікування. Це допоможе уникнути ускладнень та якомога швидше повернутися до здорового життя. Medialt Менеджмент твого здоров'я