Варілрикс (вакцинація від Вітряної віспи)

Вітряна віспа (вітрянка) – це захворювання, яке проявляється папульозно-везикулярним висипом на шкірі та слизових оболонках, а також інтоксикацією організму. Воно легко передається від однієї людини до іншої (контагіозне). Частіше хворіють діти 3-6 років в дитячих колективах, проте хвороба може поширюватися на дорослих. Причини виникнення Вітряна віспа викликається збудником сімейства герпесвірусних інфекцій – Varicella. Захворювання дуже заразне, передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Також можлива передача вірусу через плаценту від матері до дитини. Вітрянка передається такими шляхами: під час чхання і кашляння; через системи вентиляції; потоком повітря; трансплацентарно. Причому інфікована людина не знає про початок хвороби, тому що вірус може передаватись за 10 днів до закінчення інкубаційного періоду (до появи перших ознак), а також 10 днів після появи перших елементів висипу. За статистичними даними до 15-16 років близько 80% людей встигають перехворіти та отримати імунітет. Частіше всього пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період. Симптоми, ознаки, форми Інкубаційний період вітряної віспи триває від 10 до 21 дня. В цей час людина відчуває себе, як завжди. Через два-три тижні з моменту інфікування розпочинається продромальний період: з’являється температура, інколи пацієнти скаржаться на епізоди нудоти та блювоти. На шкірних покривах можуть з’являтись плями. Наступний етап хвороби характеризується появою висипу на шкірі та слизових оболонках. Вони з’являються на волосяній частині голови та тулубі. Елемент висипу отримав назву везикула (пухирець) – це утворення з безбарвним вмістом, яке через 2 доби лопається та покривається кіркою. Пухирці з’являються поступово, епізодично протягом 2-5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла. Після завершення гострого етапу, розпочинається період згасання ознак хвороби. Він триває 7-14 діб. За цей час висип поступово зменшується і зникає. Інколи на місці везикул залишаються невеликі рубці. Ознаки хвороби можуть відрізнятись у різних пацієнтів. Це залежить від форми протікання вітряної віспи: Пустульозна (везикулярна). Утворюються пухирці, які згодом лопаються. Після одужання можуть залишатись рубці. Геморагічна. Характеризується невеликими крововиливами під шкіру або слизові оболонки, через це у пухирцях утворюється геморагічний вміст. Гангренозна. По периметру везикул утворюються осередки некрозу (відмирання), після відпадання кірок утворюються виразки. Генералізована. Важка форма, що зустрічаються у новонароджених і характеризується появою висипу на внутрішніх органах. Після перенесеного захворювання у дитини формується імунітет, який зберігається протягом життя. В окремих випадках, коли сили захисту знижені, можливий повторний розвиток вітрянки. Після одужання вірус перебуває в латентному стані в нервових закінченнях. Інколи провокує розвиток оперізуючого лишая. Загальні клінічні симптоми: утворення везикул та папул на шкірі; свербіння в місцях висипу; поява нових утворень; пухирці не з’являються на долонях та підошвах. Знаючи загальні прояви хвороби, можна вчасно звернутись до лікаря, а також ізолювати членів родини, які не перехворіли на вітрянку в дитинстві. Вітряна віспа в дорослих Перші висипи можуть вражати будь-яку ділянку шкіри. На обличчі пухирці з’являються трохи пізніше. Загальний стан пацієнта задовільний, може підвищуватись температура. В дорослих людей хвороба інколи протікає у важкій формі, яка характеризується такими ознаками: блювотою; високою температурою; галюцинаціями; великою кількість пухирців. Окрім цього, пацієнти скаржаться на появу кашлю, утруднене дихання та нежить. Вітряна віспа у дітей У дітей хвороба протікає значно легше ніж в дорослих, попри високу контагіозність. В рідких випадках протягом інкубаційного періоду підвищується температура, можуть з’являтись плями. Пухирці виникають не тільки на шкірі, а ще й на гортані, слизовій оболонці ротової порожнини та статевих органах. Діагностика вітрянки Діагноз можна встановити після збору анамнезу. Лікар оцінює скарги та оглядає висип. В окремих випадках, наприклад, якщо форма захворювання нетипова, призначаються такі лабораторні методи дослідження: загальний аналіз крові; імунофлуоресцентний аналіз (ІФА); молекулярно-біологічний аналіз. Лабораторні методи дослідження не тільки виявляють збудника, а також надають лікарю відомості про загальний стан організму та стадію хвороби. Вітрянка та вагітність Незважаючи на можливе легке протікання хвороби, збудник вітряної віспи дуже негативно впливає на дитину, яка розвивається в утробі. В першому триместрі вагітності прогнозують такі наслідки: викидень; самовільний аборт; розвиток вад. В порівнянні з краснухою, вірогідність розвитку вад складає лише 1%. В третьому триместрі (особливо в останні дні перед пологами, а також тиждень після пологів) захворювання жінки може призводити до народження дитини з вродженою вітрянкою у важкій формі. Хвороба проявляється бронхопневмонією. Лікування вітряної віспи Методи лікування та вибір препаратів залежить перш за все від важкості протікання хвороби. Якщо пацієнт відчуває себе задовільно, можливе амбулаторне лікування. У важких випадках хворого госпіталізують в стаціонар. Основні положення лікування вітряної віспи: пацієнт має дотримуватись постільного режиму. в раціоні потрібно збільшити кількість теплого пиття. обов’язково необхідно слідкувати за шкірними покривами та слизовими оболонками. Якщо шкіра свербить, можна використовувати фармпрепарати для зовнішнього застосування, які знімають неприємні відчуття. високу температуру потрібно збивати жарознижувальними препаратами. антибіотики може призначати тільки лікар, якщо приєднується вторинна інфекція. Дуже важливо вчасно звернутись за допомогою. Тільки спеціаліст може об’єктивно оцінити важкість вітряної віспи та призначити оптимальне лікування з умовою стану саме вашого здоров’я. Можливі ускладнення У дітей ускладнення виникають дуже рідко, як правило, хвороба проходить безслідно. Проте інколи можливі такі реакції з боку різних органів та систем: розвиток лімфаденіту через потрапляння вірусу в лімфатичну систему. ураження шкіри у вигляді абсцесів. запалення кон’юнктиви. розвиток енцефаліту та судом. ураження серця, нирок. Ускладнення виникають через особливості організму хворої людини, або при несвоєчасному зверненні до лікаря. Профілактичні заходи Вакцинація – це основний метод профілактики вітряної віспи у дітей та дорослих. Ін’єкцію варто зробити: усім дітям, які знаходяться в осередку ураження хвороби; людям, які контактували з хворим; медичним працівникам; пацієнтам з хронічними захворюваннями та порушенням метаболізму. Вчасно отримана вакцина може вберегти від важкого протікання хвороби. Висновки Вітряна віспа – це висококонтагіозне захворювання, яке вражає дітей та дорослих. В дитячому віці вітрянка переноситься набагато легше, ніж у дорослих. Має п’ять стадій: інкубаційну, продромальну, гостру, згасаючу та власне одужання. При важкому протіканні може вражати внутрішні органи. Особливу небезпеку становить для дорослих з хронічними захворюваннями, а також жінок, які захворіли перед пологами. Вакцинація – основний метод профілактики, який підходить людям в будь-якому віці.

Коли у дитини піднімається температура, батьки часто починають панікувати, тож можуть використовувати некоректні способи знизити гарячку. Як допомогти дитині при високій температурі, як використовувати жарознижувальні препарати та чого категорично не можна робити при гарячці - розповідаємо далі у статті.⠀ В яких випадках у дитини піднімається температура? Підвищення температури тіла – це захисна реакція організму у відповідь на запалення, зіткнення з інфекцією, отруєння тощо. Це не самостійне захворювання, а симптом, наслідок основного захворювання (ГРВІ, отит, пневмонія і т.д), перегрівання або прорізування зубів. Висока температура допомагає організму впоратися зі збудниками, адже при підвищенні температури синтезуються захисні антитіла та покращується їх ефективність, тому не варто панікувати та при найменшому підвищеному рівні температури тіла не застосовуйте медикаментозні засоби одразу. У випадку високої температури Ви завжди повинні знати, як надати першу допомогу малюку, як і коли використовувати жарознижувальні препарати, що не слід робити взагалі і коли до лікаря необхідно звернутись терміново - про це все далі у статті. Як точно виміряти температуру? Жоден термометр не обіцяє 100% точності та безпеки одночасно. Ртутний - точний, та небезпечний в користуванні, особливо для дітей. Безконтактний - неточний, похибка може бути від 0,5 до 2-х градусів. Електронний - найбільш оптимальний варіант, проте варто ознайомитись з інструкцією, адже часто потрібно ще почекати 2-3 хв після сигналу. Немає однієї точної цифри, що вказує на нормальну температуру тіла. Цей діапазон досить широкий, від 36,4 до 37,6, за деякими джерелами до 38. Це пояснюється незрілістю нервової системи та центру терморегуляції. Протягом доби рівень температури коливається, підвищується на вечір, знижується на ранок, це потрібно брати до уваги при вимірюванні. Перед вимірюванням за 30 хв не варто давати дитині гарячі напої та обмежити фізичне навантаження для більш точного результату. Дітям грудного віку не варто вимірювати температуру під час ГВ чи смоктання пляшечки з сумішшю. Перша допомога при високій температурі у дитини: Забезпечити комфортні умови в кімнаті. Температура повітря повинна бути в межах 18-20*C, вологість 40-70%. Приміщення потрібно часто провітрювати або й постійно тримати вікно в режимі провітрювання. Одягнути дитину в комфортний одяг з натуральних тканин. Якщо немає ознобу і відчуття холоду у дитини, знімаємо зайвий одяг та підгузок. Те саме стосується закутування в плед, «щоб пропотів». Не допускайте перегрівання дитини, бо це тільки погіршить її стан. Вчасно змінюйте одяг на сухий. Активно пропонувати пити. Пропонувати пити часто, малими порціями, не силою, щоб не спровокувати блювання. При гарячці кількість випитої рідини за добу повинна бути суттєво вищою за звичайну, розраховуємо по формулі 70-100 мл / кг тіла дитини. NB! Згідно рекомендацій ВООЗ, діти віком до 6 місяців не потребують додаткового допоювання іншими рідинами, крім грудного молока чи адаптованої дитячої суміші. Виняток становлять препарати, в інструкції, до яких вказано, що їх попередньо потрібно розвести у воді, наприклад, електролітні розчини для пероральної регідратації, протидіарейні засоби, деякі пробіотики. Застосовувати фізичні методи охолодження. Обтирання водою кімнатної температури (не холодною!), зокрема у наступних місцях: пахвові западини, підколінні ямки, гомілки, області печінки, голови. Прохолодний душ можна застосовувати, якщо у дитини немає ознобу та якщо це не приносить дискомфорту дитині. Не обмежувати дитину в прогулянках на свіжому повітрі. Використання жарознижувальних препаратів для зниження температури Жарознижувальні не є завжди необхідні. Якщо вашу дитину не турбує лихоманка або основне захворювання, або ж дитина при високій температурі (навіть 38 градусів) є досить активною, немає потреби використовувати жарознижувальні засоби для зниження температури.. NB! Температуру знижують, орієнтуючись на самопочуття (млявість, сонливість), а не на цифри на термометрі. Як діяти, якщо в дитини температура вище 38°С?  У разі, якщо присутні всі наступні симптоми: температура є понад 38 градусів у дітей до 2-3 років, або 38,5 градусів у дітей будь-якого віку  дитина млява, сонлива, спостерігається загальна слабкість наявна пітливість, озноб, тремтіння, можна використовувати жарознижувальні препарати для зниження гарячки. Основні правила застосування жарознижуючих препаратів (антипіретиків): *згідно рекомендацій NHS У педіатрії при гарячці є дозволеними препарати на основі двох діючих речовин - Ібупрофен та Парацетамол. Препарат на основі ібупрофену дозволений з 3 місячного віку, та все ж дітям до 6 місяців препаратом вибору є препарат на основі парацетамолу. NB! Дітям до 3-місячного віку застосовувати жарознижувальні препарати тільки після консультації з лікарем! Дозуємо препарат на ВАГУ, а не на вік пацієнта. Кількість препарату, що вказана на упаковці ліків є орієнтовною і не точною, адже в один вік діти можуть мати кардинально різну вагу. Недодозування - одна з причин неефективного зниження температури тіла. Для дітей віком до 6 років застосовуємо пероральні (через рот) препарати у вигляді суспензій.  Раціональним є застосування форте-форм, так потрібна кількість діючої речовини препарату буде міститись у меншій кількості мілілітрів. Перед застосуванням суспензій обов’язково струшуйте флакон (суспензія може ділитись на шари, зверху залишається рідина без діючої речовини, тому це теж одна з причин неефективного зниження гарячки). Препарат у заповненому шприці нагрійте в руці до температури тіла і вводьте за щоку малими порціями, щоб уникнути випльовування. Перед сном увечері температуру понад 37,5 - 37,7 краще збивати, адже вночі є висока ймовірність, що температура підвищиться. Або слідкувати за температурою у дитини щогодини, і збивати у разі 38,5*С. Дозування препаратів на основі Ібупрофену або Парацетамолу при гарячці у дитини Дозування суспензійних форм на основі ібупрофену: дозування  100 мг/5 мл (наприклад, Нурофен) можна скористатись формулою: Кількість препарату (мл) = вага дитини (кг) / 2. Тобто, дитині вагою 8 кг потрібно дати 4 мл препарату. для форте-форм 200мг/5мл (наприклад, Нурофен форте): К-ть препарату (мл) = вага дитини (кг) / 4. Тобто, дитині вагою 8 кг потрібно 2 мл препарату. Дозування суспензійних форм на основі парацетамолу: Для розрахунку кількості препарату на основі парацетамолу (наприклад, Панадол бейбі, що містить 120 мг в 5 мл), застосовуємо формулу: К-ть препарату (мг) = вага дитини (кг) х 15  Тобто, дитині вагою 9 кг потрібно 120 мг препарату. Як часто приймати?  Препарати на основі Ібупрофену/Парацетамолу можна приймати не частіше, ніж 6 годин, і не більше 4 разів/добу. Дозування таблетованих форм:  Дітям з масою тіла від 20 до 30 кг (віком від 6 до 11 років) дозволені таблетовані форми: Ібупрофен 200 мг (1 таблетка), повторна доза при необхідності через 6 годин, але в будь-якому разі не застосовувати більше 600 мг (3 таблетки) на добу. Парацетамол  325 мг (1 таблетка), повторювати дозу можна кожні 4-6 годин, але не більше 5 таблеток на добу. Дозування препаратів у формі супозиторіїв (свічок) Препарати у формі супозиторіїв (свічок) бажано застосовувати тільки при блюванні або відмови дитини від пероральної форми, адже доза препарату у свічці фіксована, її не можна відкоригувати під вагу чи розділити, бо діюча речовина може бути розподілена нерівномірно по свічці, важко спрогнозувати скільки мг діючої речовини точно всмокталось, якщо свічка вийде з прямої кишки передчасно.  Також не застосовуємо при діареї. Якого ефекту очікувати після введення жарознижуючих препаратів? Препарат починає діяти через 30-40 хвилин. Повний ефект настає через 1-1,5 год, тому раніше не варто оцінювати температуру тіла. Дія препарату вважається ефективною, якщо температура тіла знизилась вже на 0,7-1,5*. Не варто очікувати одразу 36,6, тим паче різкий спад температури є небезпечним. Що робити, якщо дитина виблювала препарат? якщо до 30 хв після введення, то через 15-20 хв можна повторити той же препарат. якщо через 45 хв - 1 год, то, ймовірно, більша частина препарату все ж таки була прийнята, тож очікуємо результат 40 хв - 1 год. Якщо немає результату, даємо інший препарат, ніж той, що дитина виплюнула.  Що робити, якщо температура тіла не «збивається»? Перш за все,  давайте той препарат, який краще коригує гарячку у вашої дитини (якщо, наприклад, ви звертали увагу, що препарати на основі ібупрофену краще знижують температуру у вашої дитини, ніж на основі парацетамолу, то починайте з нього). Долучіть фізичні методи охолодження Тільки в разі неефективності попередніх пунктів, можете чергувати препарати, обов’язково дотримуючись правильних інтервалів (вказано вище). Наприклад, якщо спочатку дали ібупрофен, то можна чергувати з парацетамолом. Ще раз дати ібупрофен можна не раніше, ніж через 6 год від попередньої дачі. Якщо обидва препарати не можуть збити гарячку навіть тимчасово, варто негайно звернутися до свого лікаря. Вночі викликайте швидку допомогу. Що НЕ СЛІД робити при гарячці у дитини? Обтирати спиртом, оцтом - високий ризик опіків та інтоксикації через розширені судини шкіри, внаслідок гарячки. Застосовувати но-шпу, коли у дитини холодні кінцівки- немає «блідої» гарячки, є фізіологічна фаза перебігу гарячки -  звуження судин. Застосовувати анальгін - профіль безпеки не дозволяє використання в педіатрії, а деякі країни зовсім припинили реалізацію цього препарату. Застосовувати аспірин - через розвиток синдрому Рея - важке ураження печінки та головного мозку у дітей внаслідок прийому аспірину.  Приймати гомеопатичні препарати - ефективність таких препаратів не доведена, як і трав‘яних зборів «від кашлю». В кращому випадку препарат не подіє, в гіршому – створить марні сподівання на зниження гарячки та її посилення. Коли слід терміново звернутись до лікаря? Температура понад 38С у дитини до 3-х місяців Температура не знижується нижче 1-2 градуси через годину навіть після чергування ліків (ібупрофен + парацетамол) У дитини з’явились фебрильні судоми Дитина втратила свідомість Гарячка триває понад 3-4 дні У дитини з’явився висип, який не змінює кольору при надавлюванні У разі, якщо у вас немає зв’язку з вашим сімейним лікарем/педіатром, зверніться у приймальне відділення найближчої до вас лікарні. Вночі викликайте швидку допомогу.  Консультація та огляд Вашого малюка в клініці Medialt Якщо гарячка у дитини не проходить тривалий час, Ви можете звернутися на офлайн чи онлайн консультацію до педіатрів нашої клініки. Ми вміємо підібрати ключик навіть до найменших пацієнтів, й допоможемо не лише кваліфіковано, а й без стресу для Вашої дитини.  Бажаємо міцного здоров'я Вам та Вашому малюку!

Сьогодні батьки вже достатньо освічені щодо вакцинації дітей. А як щодо вакцинації дорослих? Чи знаєте ви, коли потрібно вводити вакцину АДП-М, чи АaКДПм? Чи точно були Ви вакциновані у дитинстві? А як перевірити, якщо немає картки? Чи чули ви про вакцинацію проти гепатиту В у дорослих, чи проти пневмококу чи вітряної віспи? Кажете не захворієте, бо це просто дитячі хвороби?  Насправді, дорослим потрібно вакцинуватися впродовж усього життя, тому що імунітет від “дитячих” вакцин з часом може слабшати і ви ризикуєте захворіти. А вакцинація є одним із  найзручніших та найбезпечніших заходів профілактики. У статті ми розповімо, чому важливо проводити вакцинацію і у дорослому віці також, які вакцини рекомендовані дорослим згідно Наказу МОЗ та рекомендацій CDC, розповімо про наслідки хворіб, від яких існують вакцини (з фото), а також скеруємо, де можна провакцинуватись. Цікаво? Читайте далі. Орієнтовний час на прочитання статті - 20 хв. 5 причин чому потрібно вакцинуватись Причина №1. Завдяки вакцинації вдалось побороти більшість страшних хвороб останніх 100 років. Вакцини значно зменшили кількість захворювань, які раніше регулярно завдавали шкоди здоров’ю чи призводили до смерті немовлят, дітей і дорослих. Проте люди в усьому світі все ще серйозно хворіють чи навіть помирають від хвороб, яким можуть допомогти запобігти вакцини. Тому також важливо ознайомитись і при можливості провакцинуватись рекомендованими вакцинами. Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів: завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу; захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи і з ним буде покінчено назавжди; знизилися рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки; глобальна смертність від кору знизилася на 75%; знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів. Причина №2. Зробивши щеплення, ви захищаєте себе, а також попереджуєте розповсюдження хвороб на інших людей у вашій громаді.  Деякі люди не можуть отримати певні вакцини, тому що вони занадто молоді чи занадто старі, або мають ослаблену імунну систему чи інші серйозні захворювання. Ці люди матимуть менше шансів підхопити хворобу, якщо ви та інші навколо них - вакциновані. Це називається колективний імунітет.  NB! Захист, який надають деякі вакцини, з часом може слабшати, і вам можуть знадобитися додаткові дози вакцини (бустери), щоб його зберегти. Наприклад, дорослі повинні отримувати ревакцинацію від правця кожні 10 років, щоб захиститися від інфекцій, які можна отримати через брудні рани. Причина №3. Вакцини можуть запобігти серйозним захворюванням та ускладненням.  Деякі приклади: Сезонний грип (грип) - це респіраторний вірус, яким щороку хворіють десятки мільйонів людей. Щорічна вакцинація проти грипу допомагає вам уникнути інфекції та зменшує ваші шанси бути госпіталізованим або померти в разі інфікування. Вакцина проти грипу також захищає вас від пов’язаної з грипом пневмонії та пов’язаних з грипом серцевих нападів або інсульту — ускладнень, які можуть вразити будь-кого, але особливо небезпечні для людей з діабетом або хронічними захворюваннями серця чи легенів. Гепатит B — серйозна, потенційно смертельна інфекція печінки, спричинена вірусом гепатиту B (HBV). Немає ліків, але вакцинація запобігає зараженню гепатитом В, а також хронічному ураженню печінки, і як наслідок - цирозу та раку. Вірус папіломи людини (ВПЛ) є основною причиною раку шийки матки та може викликати інші ракові захворювання як у жінок, так і у чоловіків. Вакцина проти ВПЛ запобігає зараженню вірусом або передачі його іншим, захищаючи вас та інших від негайного впливу вірусу, а також від різних ракових захворювань, які він може спровокувати. Побачити наслідки деяких захворювань можна далі у статті. Попереджуємо: фото не для чутливих людей, дітей та вагітних жінок. Причина №4. Вакцини, які ви отримуєте - безпечні. Безпека вакцин завжди є пріоритетом. Експерти ретельно перевіряють дані щодо безпеки, перш ніж рекомендувати будь-яку вакцину, а потім постійно перевіряють безпеку вакцини після схвалення. Детальнішу інформацію щодо кожної вакцини можна отримати за цим посиланням на сайті CDC. Так, вакцини можуть мати побічні реакції, але більшість людей відчувають лише легкі побічні реакції. Найпоширенішими є: лихоманка, втома, болі в тілі або почервоніння, набряк і чутливість у місці введення вакцини. Легкі реакції зазвичай зникають самі по собі впродовж кількох днів. Серйозні або тривалі, наприклад анафілактичний шок, надзвичайно рідкісні, і безпека вакцини постійно контролюється. Зокрема, ваша безпека - це одна із причин, чому після вакцинації завжди рекомендують наступні 30 хв перебувати в закладі охорони здоров’я - власне на випадок серйозних ускладнень. Причина №5. Певні вакцини можуть бути потрібні людям певних професій, під час навчання, роботи, подорожей тощо.  Студенти, військовослужбовці та мешканці реабілітаційних центрів або центрів догляду за людьми похилого віку повинні бути щеплені проти хвороб, які циркулюють у тісних приміщеннях. Медичні працівники та інші особи, чия робота наражає їх на ризик заразитися та поширювати хвороби, яким можна запобігти, повинні бути вакциновані проти них. І, звісно, щеплення є обов’язковим перед поїздкою в багато куточків світу. Оскільки вакцинація захищає вас і оточуючих, вакцини можуть знадобитися як у повсякденній діяльності, так і в надзвичайних ситуаціях. Важливо, щоб ви були в курсі рекомендованих щеплень. Рекомендовані вакцини для дорослих В Україні існує єдиний чинний Календар профілактичних щеплень, затверджений Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України в 2018 році:  Що рекомендує МОЗ для дорослих? Згідно офіційних рекомендацій МОЗ, дорослим необхідно ревакцинуватись від дифтерії та правця кожні 10 років. Окрім цього, у разі відсутності щеплень від кору, краснухи та паротиту, а також від гепатиту В в дитинстві, їх необхідно надолужити у дорослому віці. Вакцини КПК (кір, краснуха, паротит) є безоплатними (в державних закладах охорони здоров’я) для дітей і дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил. Усі інші дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт і пройти щеплення у закладі охорони здоров’я. Проте існують інші небезпечні захворювання, щеплення від яких є рекомендованими МОЗ (розділ 3 наказу МОЗ України №595 від 16.09.2011). Зробити їх можна власним коштом. А якими є офіційні рекомендації в інших країнах? Для прикладу, розглянемо Календар профілактичних щеплень для дорослих у США. З ним можна ознайомитись на сайті CDC за цим посиланням. Цей календар рекомендований Консультативним комітетом з практики імунізації (ACIP) і затверджений Американським центром контролю захворюваності (CDC), Американським коледжем лікарів (ACP), Американською академією сімейних лікарів (AAFP), Американським коледжем акушерів і гінекологів (ACOG), Американським коледжем медсестер-акушерок (ACNM) і Американським коледжем помічників лікарів (AAPA) і Товариством епідеміологів Америки (SHEA). Які вакцини рекомендовані дорослим із супутніми захворюваннями? Якщо у вас є певні хронічні захворювання -  вам можуть бути рекомендовані додаткові вакцини: Аспленія - проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, Хіб-інфекції, пневмококу, менінгококу, оперізуючого герпесу - старше 50 р, ВПЛ, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи; Цукровий діабет 1 і 2 типу - проти грипу, гепатиту В, пневмококу, оперізуючого герпесу, дифтерії, правця, кашлюку; Захворювання серця, інсульт або інші серцево-судинні захворювання - проти грипу, пневмококу, оперізуючого герпесу, дифтерії, правця, кашлюку; ВІЛ-інфекція. Якщо кількість СВ4 більше 200 - проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, ВПЛ, пневмококу, менінгококу, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи; менше 200 - проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, ВПЛ, пневмококу, менінгококу; Хвороби печінки - проти грипу, дифтерії, правцю, кашлюку, пневмококу, гепатиту В, гепатиту А, оперізуючого герпесу, ВПЛ, кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи; Захворювання легенів, включаючи астму - проти грипу, пневмококу, дифтерії, правцю, кашлюку, оперізуючого герпесу;  Захворювання нирок - проти грипу, дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту В, пневмококу, оперізуючого герпесу, ВПЛ, кору, паротиту, краснухи, вітряної віспи; Ослаблена імунна система - проти грипу, дифтерії, правця, кашлюку, пневмококу, ВПЛ. Поговоріть зі своїм лікарем, щоб дізнатися, які вакцини рекомендовані для вас на основі вашого конкретного стану здоров’я, віку та способу життя. Про захворювання, від яких рекомендовано проводити вакцинацію ми розповімо далі у статті. NB! Для ілюстративності матеріалу для більшості описаних захворювань додано фото із наслідками цих захворювань, тому просимо чутливих людей, дітей чи вагітних жінок не продовжувати ознайомлення зі статтею. Вакцинокеровані дорослі хвороби Завдяки вакцинації людство навчилось боротись зі страшними інфекційними та вірусними хворобами минулого століття та сьогодення. Далі ми розповідаємо про найпоширеніші вакцинокеровані дорослі хвороби: дифтерію, правець, коклюш, кір, краснуху, епідемічний паротит, гепатити А та В, вітряну віспу, пневмококову інфекцію, менінгококову інфекцію, ВПЛ, кліщовий енцефаліт. До кожної хвороби є посилання з детальнішою інформацією про неї на сайт CDC.  ПОПЕРЕДЖАЄМО! Далі у статті - неприємний фотоконтент, тому просимо не читати далі чутливих людей, дітей та вагітних жінок. Дифтерія – гостре бактеріальне інфекційне захворювання, спричинене штамами бактерій Corynebacterium diphtheriae, які виробляють токсин. Як правило, дифтерія вражає верхні дихальні шляхи або шкіру, часом призводить до ушкодження серця, нервової системи чи нирок, може спричиняти смерть внаслідок інфекційно-токсичного шоку. Правець – одна із найнебезпечніших і важких інфекційних хвороб. Вхідними воротами для збудника є ушкодження шкіри – від масивних поранень до ледь помітних подряпин, особливо небезпечні глибокі колоти рани, а також поранення в ділянці голови, зокрема очей. При цьому правець розвивається дуже швидко. У рані збудник, за наявності безкисневих умов, виробляє екзотоксин, дія якого призводить до спазму м’язів та судом. Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) унаслідок судомного синдрому, паралічу серцевої діяльності або дихання. Смертність від правця сягає близько 70%. Від людини до людини це захворювання не передається.  Кашлюк (коклюш) - гостре бактерійне інфекційне захворювання, характерною ознакою якого є нападоподібний спазматичний кашель. Інфекція передається крапельним шляхом при кашлі та чханні хворого. Контагіозність (ймовірність зараження) є дуже високою — становить до 90%.  Якою вакциною можна вакцинуватись від дифтерії, правця та коклюшу? АДП-М / АаКДПм / АДП-М-Біолік - різниця у коклюшному компоненті, виробник Індія / Україна Бустрикс (дифтерія, коклюш, правець), Бельгія Бустрикс Поліо (дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт), Бельгія Як часто вакцинуватись? Згідно національного календаря профілактичних щеплень у дитинстві, а далі необхідна ревакцинація кожні 10 років (або частіше - наприклад, при укусах тварин вакцинуватися потрібно, якщо пройшло більше 5 років від дати останнього щеплення). А якщо мене в дитинстві не вакцинували / невідомо чи мене мене вакцинували? Тоді потрібно отримати 3 дози вакцини (перша, друга через 1 місяць, третя - через 6 місяців) та проводити ревакцинацію кожні 10 років Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 . Наголошуємо, що згідно Наказу МОЗ, щеплюватися дорослим можна тільки із зменшеним компонентом, тобто АДП-М, АаКДПм або Бустриксом. Кір - інфекційне захворювання, яке зустрічається виключно серед людей. Початок захворювання гострий. Висип з’являється через 7–14 днів після контакту з вірусом. Симптоми включають високу температуру, кашель, плями Копліка, нежить і сльозотечу. Хворі вважаються заразними за 4 дні до появи висипань і до 4 днів після них. Діти молодше 5 років і дорослі старше 20 років частіше страждають від ускладнень. Поширеними ускладненнями є вушні інфекції та діарея. Серйозні ускладнення включають пневмонію та енцефаліт. Краснуха – інфекційне захворювання, яке викликається вірусом. Більшість людей, які захворіли на краснуху, зазвичай мають легку форму захворювання із симптомами, які можуть включати субфебрильну температуру, біль у горлі та висип, який починається на обличчі та поширюється на решту тіла. Краснуха дуже небезпечна для вагітних жінок, адже може спричинити викидень або серйозні вроджені дефекти у плоду, який розвивається. Найкращим захистом від краснухи є вакцина КПК (кір-паротит-краснуха). Епідемічний паротит (свинка) – це вірусне інфекційне захворювання. Зазвичай починається з кількох днів лихоманки, болю голови, болю у м’язах, втоми та втрати апетиту. Найчастіше згодом з’являється набряк слинних залоз (а саме привушної залози, розташованої спереду під вухом). Це спричиняє візуальну набряклість щоки та щелепи. Свинка іноді може викликати ускладнення, особливо у дорослих. А саме: запалення яєчок (орхіт); це може призвести до зменшення розміру яєчка (атрофії яєчка) запалення яєчників (оофорит) та/або тканин молочної залози (мастит) запалення в підшлунковій залозі (панкреатит) запалення головного мозку (енцефаліт) запалення тканин, що вкривають головний і спинний мозок (менінгіт) приглухуватість Запалення яєчок може призвести до тимчасового безпліддя чи зниження фертильності у чоловіків. Якою вакциною можна вакцинуватись від кору, краснухи і паротиту? Пріорикс (кір, краснуха, паротит), Бельгія М-М-РВАКСПРО (кір, краснуха, паротит), Нідерланди Як часто вакцинуватись? Згідно національного календаря профілактичних щеплень у дитинстві. А якщо мене в дитинстві не вакцинували / невідомо чи мене мене вакцинували? Від кору, краснухи та паротиту - потрібно 2 дози (перша, тоді друга через 1 місяць). Перевірити наявність імунітету до цих захворювань, можна здавши аналізи (IgG) до конкретного захворювання. Люди, які перехворіли на епідемічний паротит, кір чи краснуху зазвичай захищені від них. Проте трапляються випадки повторного зараження. NB! Вакцина КПК є безоплатна для дітей і дорослих із груп ризику (у державних закладах охорони здоров’я): медиків, освітян, студентів, військових, учасників Операції об’єднаних сил у державних закладах охорони здоров’я.  Гепатит B — це захворювання печінки, спричинене  вірусом гепатиту B (HBV). Гепатит B поширюється, коли кров, сперма або інші рідини організму людини, інфіковані вірусом, потрапляють в організм людини, яка не інфікована. Це може статися при статевому контакті; спільному використання голок, шприців або іншого обладнання для ін’єкцій наркотиків; або від матері до дитини при народженні, при контакті із погано знезараженими інструментами. Не всі люди, щойно інфіковані гепатитом В, мають симптоми. Де-хто матиме втому, поганий апетит, біль у шлунку, нудоту та жовтяницю. Для багатьох людей гепатит В є короткочасним захворюванням. Для інших це може стати тривалою хронічною інфекцією, яка може призвести до небезпечних для життя проблем зі здоров’ям, таких як цироз або рак печінки. Якою вакциною можна вакцинуватись від гепатиту В? Енджерикс (гепатит В), Бельгія Твінрикс (гепатити А і В), Бельгія Як часто вакцинуватись? Лікар розрахує схему на прийомі, тому що тут можливі різні варіанти, але зазвичай схема 0-1-6. Гепатит А — це хвороба печінки, спричинена вірусом гепатиту А (HAV). HAV виявляється в калі та крові інфікованих людей. Загалом гепатит означає запалення печінки. Коли печінка запалена або пошкоджена, її функція може бути порушена.  Гепатит А дуже заразний. Він поширюється, коли хтось несвідомо проковтує вірус — навіть у мікроскопічних кількостях — під час тісного особистого контакту з інфікованою людиною або через споживання зараженої їжі чи напоїв. Симптоми гепатиту А можуть тривати до 2 місяців і включати втому, нудоту, біль у животі та жовтяницю. Більшість людей з гепатитом А не хворіють тривало. У рідкісних випадках гепатит А може викликати печінкову недостатність і навіть смерть; це частіше зустрічається у людей похилого віку та людей з іншими серйозними проблемами зі здоров’ям, такими як хронічне захворювання печінки. Найкращий спосіб запобігти гепатиту А – зробити щеплення Якою вакциною можна вакцинуватись від гепатиту А? Хаврикс 1440 (гепатит А), Бельгія Твінрикс (гепатити А і В), Бельгія Як часто вакцинуватись? Згідно наказу МОЗ, щеплення проводяться особам, старшим 12 місяців, дворазово з інтервалом у 6 місяців зареєстрованими в Україні вакцинами. Вітряна віспа (вітрянка) надзвичайно контагіозна (заразна) хвороба. Якщо одна людина хворіє, то до 90% людей, які перебували в контакті з нею та не мали імунітету до вітрянки -  також будуть інфіковані. Вітряна віспа також може бути серйозною, навіть небезпечною для життя, особливо у немовлят, підлітків, дорослих, вагітних жінок і людей з ослабленою імунною системою. Детальніше про вітряну віспу ми писали у цій статті. Якою вакциною можна вакцинуватись від вітряної віспи? Варілрикс (вітряна віспа), Бельгія Як часто вакцинуватись? Якщо Ви народжені після 1980 р та не хворіли у дитинстві - потрібні дві дози з інтервалом між ними принаймні у 6 тижнів і ні за яких обставин не раніше, ніж через 4 тижні після першої дози. Пневмококова хвороба (пневмококова інфекція) - група інфекційних хвороб, які спричиняє Streptococcus pneumoniae, також відомий як пневмокок. Пневмокок призводить до пневмонії (запалення легень), гнійного менінгіту (запалення оболонок головного/спинного мозку), сепсису (захворювання, при якому реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів), середнього отиту (гостре запалення порожнини середнього вуха), синуситу (запалення носових пазух), септичного артриту (запалення суглобів), остеомієліту (запальне захворювання кісткової тканини або кісткового мозку), перитоніту (запалення очеревини) та ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця). Часто зустрічається у маленьких дітей, але старші люди піддаються найбільшому ризику серйозних захворювань і смерті. Наявні дані показують, що пневмококові бактерії стійкі до одного або кількох антибіотиків у 3 з кожних 10 випадків. Якою вакциною можна вакцинуватись від пневмококової інфекції? Превенар-13 (пневмококова інфекція), Бельгія Як часто вакцинуватись? Одна разова доза - 0,5 мл. Необхідності ревакцинації наступною дозою вакцини Превенар-13 встановлено не було. Менінгококова інфекція - гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується різними клінічними проявами від назофарингіту (запалення слизових оболонок носової порожнини і глотки), гнійного менінгіту (запалення оболонок головного/спинного мозку) до сепсису (захворювання при якому реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів). Висипання, що з’являються при менінгококцемії дуже специфічні – це геморагічна висипка, що не зникає при розтягуванні або натисканні на шкіру, темного кольору, нагадує крововиливи NВ! Висип НЕ зникає при натисканні (при тесті склянкою). Якою вакциною можна вакцинуватись від менінгококової інфекції? Менактра (вакцина менінгококова полісахаридна серогруп A , C , Y та W -135 кон’югована дифтерійним анатоксином), США Німенрикс (вакцина менінгококова полісахаридна серогруп A , C , Y та W -135 кон’югована дифтерійним анатоксином), Бельгія Бексеро (менінгококова інфекція серогрупи В), Італія Як часто вакцинуватись? Менактра. Первинна вакцинація: особам у віці від 2 до 55 років вводиться одна доза 0,5 мл. Бустерна вакцинація: бустерну дозу можна вводити однократно особам у віці від 15 до 55 років при наявності триваючого ризику менінгококової інфекції, якщо після попередньої дози пройшло принаймні 4 роки. Німенрикс. Первинна імунізація: дітям від 6 місяців та дорослим слід вводити одну дозу 0,5 мл. Деяким особам може бути рекомендоване введення додаткової початкової дози. Бустерна вакцинація: особам від 12 місяців, які пройшли первинну вакцинацію кон’югованою або простою полісахаридною менінгококовою вакциною - Німенрикс можна вводити у вигляді бустеру. Гемофільна інфекція - гостра інфекційна хвороба, спричинена гемофільною паличкою. Характеризується переважним ураженням органів дихання, центральної нервової системи та розвитком гнійних вогнищ у різних органах. Якою вакциною можна вакцинуватись від гемофільної інфекції? Хіберикс (гемофільна інфекція типу b), Бельгія Як часто вакцинуватись? Тільки дорослим з групи ризику лише за медичними показами - 1 або 3 дози (наприклад, хронічні захворювання легень, трансплантація кісткового мозку, лімфома). ВПЛ (вірус папіломи людини). ВПЛ – це збірна назва для всіх видів папіломавірусів, які об’єднані в родину Human papillomavirus або HPV. ВПЛ провокує появу гострокінцевих кондилом на статевих органах та збільшує ризик розвитку онкологічних захворювань в порівнянні з тими, хто не має ВПЛ в організмі. За оцінкою медиків, близько 70-80% людей є носіями вірусу папіломи людини. Детальніше про ВПЛ ми писали у цій статті. Вакицина від ВПЛ попереджає рак шийки матки, ануса та ротоглотки. Рекомендована дівчатам та хлопцям від 9 до 26 років. До 45 років за показами. Якою вакциною можна вакцинуватись від ВПЛ? Церварикс (ВПЛ 16 та 18 типів), Бельгія Гардасил (ВПЛ 6, 11, 16, 18 типів), Нідерланди  Гардасил-9 (ВПЛ 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52 и 58 типів), Нідерланди  Як часто вакцинуватись? До 15 років: як правило, 2 дози [0-6(12)]  15-26 років, а також людям з імунодефіцитами незалежно від віку: 3 дози [0-1(2)-6] Кліщовий енцефаліт - гостре інфекційне вірусне захворювання, яке першочергово вражає центральну нервову систему у вигляді енцефаліту (запалення головного мозку), що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — аж до смерті. Переносниками цього захворювання є кліщі. За останні 15 років в Україні зареєстровано 111 випадків кліщового вірусного енцефаліту. Детальніше про укуси кліща ми писали у цій статті. Якою вакциною можна вакцинуватись від кліщового енцефаліту? Тіковак (кліщовий енцефаліт), Бельгія  Як часто вакцинуватись? Залежить від того, наскільки швидко потрібно вакцинуватися. Схема первинної вакцинації однакова для всіх осіб і складається з трьох щеплень. Перше та друге щеплення проводиться з інтервалом в 1-3 місяці. Якщо потрібно швидко набути імунітет, друге щеплення можна провести через два тижні після першого. Після введення перших двох доз досягається достатній захист протягом сезону активності кліщів-переносників. Третє щеплення проводиться через 5-12 місяців після другого. Очікується, що після введення третьої дози захист триватиме щонайменше 3 роки. Грип  — це заразне респіраторне захворювання, спричинене вірусами грипу, які вражають ніс, горло та легені. Деякі люди, наприклад люди віком 65 років і старше, маленькі діти, вагітні та люди з певними захворюваннями, мають вищий ризик серйозних ускладнень грипу. Існує два основних типи вірусів грипу (грипу): типи А і В. Віруси грипу А і В, які регулярно поширюються серед людей (віруси грипу людини), щороку спричиняють сезонні епідемії грипу. Найкращий спосіб зменшити ризик захворювання на грип та його потенційно серйозні ускладнення — це щорічно робити щеплення у період вересень-жовтень. Детальніше про грип ми писали у цій статті. Якою вакциною можна вакцинуватись від грипу? Ваксігрип Тетра (грип), Франція Джі Сі Флю Квадривалент (грип), Корея Інфлувак Тетра (грип), Нідерланди Як часто вакцинуватись? Щороку у вересні-жовтні, перед сезоном грипу. Коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року. Найбільш поширені симптоми: підвищення температури; кашель; втома; втрата смаку чи нюху. Менш поширені симптоми: біль у горлі; головний біль; біль у м'язах та суглобах; діарея; висипання на шкірі, збліднення пальців рук або ніг; почервоніння чи подразнення очей. Серйозні симптоми: утруднене дихання чи задишка; порушення мови чи рухових функцій або сплутана свідомість; біль у грудях. Якою вакциною можна вакцинуватись від COVID-19? AstraZeneca, Вакцина Оксфордського університету  Comirnaty, Pfizer CoronaVac, Sinovac Spikevax (Moderna), Національний інститут алергії та інфекційних захворювань (NIAID) Jcovden (Janssen), Johnson & Johnson Схема вакцинації станом на 11.11.2022 2 дози дводозної вакцини чи одна доза однодозної вакцини через 5 міс І бустер через 4 міс після І бустеру  - ІІ бустер Вагітність та вакцинація Вакцинуючись, ви не тільки захищаєте себе — щеплення під час вагітності також дають певний захист вашій дитині! Вакцини проти правця, дифтерії та кашлюку під час вагітності допомагають вашому організму виробляти захисні антитіла, які можуть передаватися вашій дитині. Це захистить ваше немовля впродовж перших кількох місяців життя, доки він ще не зможе виробити достатньо своїх антитіл від вакцинації.   Рекомендована вакцинація від коклюшу впродовж 27-36-го тижня кожної вагітності, бажано на початку цього періоду. Близько половини дітей віком до 1 року, які захворіли на кашлюк, потребують лікування в лікарні. Чим молодша дитина, коли вона хворіє на коклюш, тим більша ймовірність, що її потрібно буде лікувати в лікарні. У той час як деякі діти часто кашляють, інші немовлята з кашлюком не кашляють взагалі. Натомість це може призвести до зупинки дихання. Брати, сестри, батьки або опікуни, які не знають, що хворіють на коклюш, можуть заразити немовлят, оскільки хвороба часто викликає легкі симптоми у дітей старшого віку та дорослих. Вакцини від грипу. Зміни у вашому імунітеті, роботі серця та легенів під час вагітності підвищують шанси серйозно захворіти на грип. Грип може призвести до госпіталізації та ускладнень вагітності, таких як передчасні пологи. Грип також може бути небезпечним для вашої дитини - лихоманка (поширений симптом грипу) може бути пов’язана з дефектами нервової трубки та іншими несприятливими наслідками. Вакцина проти COVID-19 під час вагітності може допомогти захистити вас від серйозного захворювання на COVID-19. Якщо під час вагітності у вас є COVID-19, у вас більше шансів мати ускладнення, які можуть вплинути на вашу вагітність і розвиток дитини. Вакцинація проти COVID-19 рекомендована на будь-якому етапі вагітності, як і ревакцинація. Протипоказання та побічні ефекти від вакцинації  З переліком медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, встановленим МОЗ України, ви можете ознайомитись за посиланням на Наказ МОЗ №595 від 16.09.2011.  Вакцини, як і ліки, можуть мати деякі реакції. Але у більшості людей, які отримали щеплення, реакції незначні або відсутні. Найпоширенішими можуть бути лихоманка, втома та болі в тілі, а також почервоніння, набряк і чутливість у місці щеплення. Зазвичай вони минають впродовж 2-3 днів. З найпопулярнішими питаннями про реакції після вакцинації ви можете ознайомитись у статті на сайті Центру громадського здоров’я України; з розширеним переліком - у відповідному розділі на сайті CDC. Де я можу провакцинуватися? Більшість рекомендованих вакцин наявні у МЦ Medialt. Детальніше з переліком вакцин ви можете ознайомитись за посиланням. Запрошуємо до нас на вакцинацію! Вакцину проти COVID-19 ви можете отримати у пунктах вакцинації за посиланням.

Одна з найбільш частих причин, чому батьки відкладають проведення профілактичних щеплень - страх реакцій, що можуть розвинутись після вакцинації . Хвилюватись за свою дитину - це нормально, саме тому у цій статті ми розглянемо, які реакції можна очікувати після вакцинації, що потрібно робити, а чого робити не слід. Чого можна очікувати після введення щеплення дитині? Зазвичай діти легко реагують на вакцинацію, подекуди і зовсім без реакцій. Тим не менш, після будь-якої вакцинації є допустимі і очікувані реакції. Їх можна поділити на очікувані поширені - ті, які є в межах норми, адже трапляються часто, і очікувані рідкісні - важкі алергічні реакції (анафілактичний шок), які розвиваються не часто. Дуже лаконічно і просто ми розповідаємо про це у наступному відео, а далі у статті детальніше відповідаємо на усі найпоширеніші запитання. Які є поширені реакції після вакцинації? Очікувані поширені реакції можна поділити на: загальні: надмірна сонливість, капризність, відмова від їжі, гарячка понад 38,5 градусів; місцеві: біль, почервоніння в місці ін’єкції, ущільнення, підшкірний вузлик (може зберігатись протягом кількох днів чи тижнів). Такі реакції можуть і зовсім не виникати, проте якщо все ж дитина відчуває певний дискомфорт - це вважають передбачуваним та нормальним, тож не слід хвилюватись.    Коли зазвичай виникають поствакцинальні реакції? Поствакцинальні очікувані реакції можуть виникати протягом декількох годин або днів після отримання вакцини. Більшість з них є легкими, виникають протягом перших двох днів і навіть можуть минути безслідно самостійно.  У відео детально розглядаємо кейс з одним із наших пацієнтів, коли з’явилось почервоніння та набряк у дитини у місці введення вакцини. Коротко - набряк самостійно зійшов на третій день після введення вакцини. Що робити, якщо у дитини виникла поствакцинальна реакція? Якщо у дитини виникла очікувана поствакцинальна реакція - капризність, гарячка, набряк чи почервоніння - в першу чергу не потрібно хвилюватись, адже це є варіантом норми. У разі, якщо у дитини гарячка вище 38,5*С або турбує біль у місці ін’єкції, ви можете запропонувати дитині жарознижуючі препарати навіть якщо гарячки немає. На огляді перед вакцинацією педіатри нашої клініки завжди розраховують актуальну для дитини дозу дозволених у педіатрії жарознижуючих та знеболювальних препаратів - ібупрофену та парацетамолу. Якщо ви не знаєте яку дозу цих препаратів потрібно саме вашій дитині на її актуальну вагу - детальніше про це ми писали за посиланням. NB! Важливо наголосити, що залишкові явища після перенесеного ГРВІ - слизові виділення з носа, покашлювання або ж легке загострення атопічного дерматиту (ділянка вакцинації не уражена) - НЕ є протипоказом до щеплення. А зараз розберемо складніший варіант, який і лякає більшість батьків - анафілактичний шок після вакцинації дитини. Що таке та як часто трапляється анафілактичний шок після вакцинації? Анафілактичний шок - це тяжка алергічна реакція негайного типу, що може розвинутись через декілька секунд або хвилин після введення вакцини. Відбувається різке падіння тиску, втрата свідомості. Анафілаксія може розвинутись як на компоненти вакцини, так і на будь-які медикаменти, хімічні засоби, укуси комах, засоби гігієни, продукти харчування і навіть пилки рослин. Проте Згідно з даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC), ризик анафілаксії після будь-якої вакцини надзвичайно низький і становить близько 1,3 випадків на мільйон введених доз вакцини. Ймовірність такого випадку становить 0,0000013%, детальніше про це - у дослідженні від PubMed та Американської академії педіатрії (AAP). Щоб виявити ризик такої ситуації, перед вакцинацією батьки заповнюють анкету, де вказують реакції на попередні дози щеплень, відомі їм алергічні реакції у дитини та факт переливання компонентів крові. А опісля - маленькі пацієнти залишаються у клініці мінімум на 30 хвилин для спостереження. Лікар, що проводить вакцинацію, володіє навичками надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці та постійно удосконалює свої знання (щорічне обов’язкове навчання згідно вимог МОЗ). У кабінетах, де ми проводимо вакцинацію, є всі необхідні для цього медикаменти. Чи можна запобігти поствакцинальним реакціям? Поствакцинальним реакціям неможливо повністю запобігти, але можливо вжити заходів, про які ми писали вище, щоб мінімізувати дискомфорт дитини.  Чого не варто робити при винекненні очікуваних реакцій після щеплень? У відео ми в жартівливому тоні згадуємо овіяні міфами та легендами народні методи, які часто рекомендують на пост-радянському просторі як засіб полегшення очікуваних реакцій після вакцинації. Далі розберемо їх детальніше з позицій здорового глузду. Чому взагалі утворюється почервоніння чи припухлості (ущільнення) в місці ін’єкції? Тому що до складу неживих/інактивованих вакцин (більшість вакцин, окрім, наприклад, БЦЖ, КПК, Варілрикс) входять ад’юванти - це речовини, що спрямовані на посилення діючої речовини препарату. У зв’язку з цим зростає частота місцевих реакцій і це нормальна відповідь організму на введення імунобіологічного препарату. Разом з тим, відсутність місцевих реакцій не є свідченням відсутності ефекту вакцинації. Всі ці реакції індивідуальні. Отож, що не варто робити після вакцинації, особливо якщо розвинулась припухлість чи почервоніння в місці ін’єкцій: Не прикладати листки капусти, лопуха, алое, оскільки листя рослин не впливає на пришвидшення регресу гіперемії та набряку в місці введення вакцини. Не накладати спиртових компресів, не натирати місце щеплення настійками рослин на спирту. Це навпаки може посилити реакцію, оскільки перераховані маніпуляції можуть призвести до перегріву, ще більшого притоку крові до місця ін’єкції і, відповідно, ще більшого почервоніння, ущільнення чи навіть опіку шкіри. Не малювати йодних сіток - це не зменшить набряк і також може мати місцеву подразнюючу дію. Не давати антигістамінні (протиалергічні) препарати. Такі препарати є ліками проти алергії. Вважаючи на те, що звичайні післявакцинальні реакції не є алергічними, – сенсу в профілактичному прийомі антигістамінних ліків немає. Сюди також відносимо і гомеопатичні мазі - вони взагалі не мають ніякого ефекту. Консультація та вакцинація вашого малюка в клініці Medialt Вакцинація вашої дитини є однією з найважливіших речей, які ви можете зробити, щоб захистити її здоров’я та благополуччя. Поствакцинальні реакції, такі як висока температура, капризність, набряк чи почервоніння, є нормальною реакцією на вакцини, вони часто легкі та зникають самостійно протягом кількох днів. Дотримуючись рекомендованого графіка вакцинації, ви можете допомогти своїй дитині зберегти здоров’я та захистити її від інфекційних захворювань. У разі, якщо у вас залишились запитання щодо вакцинації вашої дитини - ви можете записатись на консультацію до педіатрів нашої клініки. Ми вміємо підібрати ключик навіть до найменших пацієнтів, й допоможемо не лише кваліфіковано, а й без стресу для вашої дитини.  Бажаємо міцного здоров'я вам та вашому малюку! І, сподіваємось, тепер ви будете використовувати капусту за призначенням!:)

Для чого потрібна вакцинація                        Вакцинація - це простий, безпечний та ефективний спосіб імунопрофілактики, для того, щоб захистити себе і рідних від важких хвороб. Він задіює природні захисні сили організму для формування імунітету до певних інфекційних захворювань. Ці небезпечні інфекції, в свою чергу, можуть призвести до незворотнього порушення рухового та психоемоційного розвитку дитини Таким чином, вакцинація - це один з дієвих методів профілактики ще й розвиткових захворювань.  Щоб досягнути якнайкращого ефекту, необхідно дотримуватись календаря вакцинації.  Що таке календар вакцинації? Календар вакцинації – це такий собі розклад, який визначає рекомендовані дати та вікові інтервали для проведення вакцинацій проти різних захворювань. Цей календар розробляється національними органами здоров'я (в Україні - Міністерство охорони здоров’я України) на основі різноманітних міжнародних рекомендацій, зважаючи на епідемічну ситуацію як в країні, так і у світі в цілому. Саме тому у різних країн можуть бути різні графіки. Національний календар щеплень включає захист від 10 хвороб (туберкульоз, гепатит В, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, епідемічний паротит та краснуха). Захист від цих хвороб кожен малюк може отримати в Україні безкоштовно.  Часто цей календар називають ще обов’язковим (адже в нашій  державі важливо отримати захист  від цих інфекцій).  Проте існує ряд небезпечних хвороб, захист від яких НЕ покривається державним забезпеченням (є декілька факторів, які на це впливають: вартість вакцини, критичність епідеміологічної ситуації тощо). Це вакцини від пневмококової, менінгококової, ротавірусної інфекцій, гепатиту А, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, грипу, кліщового енцефаліту тощо. Ці вакцини є офіційно зареєстрованими в Україні, та, згідно Наказу МОЗ про вакцинацію, ці вакцини входять у перелік рекомендованих до вакцинації за власний кошт. Часто їх називають додатковими, і батьки хибно думають, що вони не зовсім важливі і створюватимуть лише зайве навантаження на імунну систему дитини. Проте це зовсім не так, це смертельно небезпечні збудники, але вакцини від них є досить дороговартісними, тож наша держава поки просто не має фінансової змоги забезпечити їх кожному малюку. Вакцинація: факти за останні 100 років Вперше у світі британський лікар Едвард Дженнер у кінці XVIII століття розробив та запровадив в життя вакцину від віспи. Дженнер помітив, що люди, які раніше перехворіли коров'ячою віспою (в той час була поширеною серед людей і часто призводила до серйозних ускладнень та смерті) більше нею не хворіли. Він вирішив спробувати використати цей феномен для створення методу запобігання хвороби. Тож у 1796 році Дженнер провів відомий експеримент, ввівши хлопчику на ім'я Джеймс Піттс часточки із пустули хворого, а потім спостерігав, що після контакту зі збудником хлопчик залишився здоровим, що підтвердило його гіпотезу про захист від віспи. Цей випадок вважається початком епохи вакцинації. Дженнер назвав свій винахід "вакциною" (від лат. "vacca" - корова) і вона відіграла ключову роль у зменшенні поширення віспи по всьому світу. Згодом з'явилися вакцини проти поліомієліту, кору, краснухи, гепатиту В, грипу, пневмококових інфекцій та інших захворювань, що значно зменшили їх поширення та сприяли загальному покращенню здоров'я населення. Наприклад, за даними Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) у США, смертність від кашлюка серед дітей зменшилася на більш як 99% з моменту впровадження вакцинації. Про інші важливі досягнення в галузі імунізації розповідають лікарі нашого медичного центру у наступному відео: Як досліджують вакцини? Перевірка вакцин на їх ефективність є складним і тривалим процесом, який включає кілька етапів клінічних випробувань та оцінку їх безпеки. Основні кроки в процесі перевірки вакцин: Лабораторні дослідження (преклінічні дослідження): Цей етап включає вивчення вакцини в лабораторних умовах і на тваринах, щоб оцінити її безпеку і потенційну ефективність. І Фаза клінічних випробувань: У цій фазі маленька група добровольців отримує вакцину, щоб визначити, чи вона безпечна для людей і чи викликає вона імунну відповідь. ІІ Фаза клінічних випробувань: На цій стадії вакцину тестують на більшій групі людей, щоб оцінити її безпеку, дозування та реакцію на імунну систему. ІІІ Фаза клінічних випробувань: На цьому етапі велика кількість добровольців отримує вакцину, або плацебо, для оцінки її ефективності та безпеки в реальних умовах. Дослідження може проводитися в різних країнах, щоб врахувати різні популяції. Реєстрація та оцінка регуляторними органами: Після завершення клінічних випробувань дані про безпеку та ефективність вакцини надають регуляторним органам, які оцінюють результати та вирішують, чи може бути вакцина зареєстрована для використання. Моніторинг після реєстрації: Після того, як вакцина зареєстрована, за нею продовжують моніторинг для виявлення будь-яких побічних реакцій та оцінки її ефективності у реальних умовах використання. Золотим стандартом вважають рандомізоване, подвійне-сліпе, плацебо-контрольоване дослідження. Пацієнт випадковим методом розподіляється в одну з двох груп (рандомізоване), при тому ні він, ні дослідник не знають в яку (подвійне-сліпе), і відповідно до того, в яку групу був розподілений пацієнт, він буде отримувати активний препарат або плацебо (плацебоконтрольоване). Таким чином, дані вийдуть максимально достовірними і позбавленими суб’єктивних факторів впливу. Цей процес дозволяє науковцям та регуляторним органам впевнитися, що вакцина безпечна та ефективна перед тим, як вона буде доступна для широкого використання серед населення. А як ці всі етапи вдалось так швидко пройти у випадку з вакциною проти ковіду? Вакцину від ковід-19 розробили та впровадили досить швидко саме тому, що прогрес у технології секвенування ДНК дозволив швидко визначити геном вірусу SARS-CoV-2 та розробити вакцину, спрямовану проти нього. Окрім того, відбулась глобальна мобілізація ресурсів та фінансування. Попри те, ці вакцини були об'єктом ретельних клінічних випробувань для забезпечення їх безпеки та ефективності перед реєстрацією та масовим використанням. Найпопулярніші аргументи проти вакцинації (та розвінчання міфів) Міф про те, що вакцинація може спричинити розвиток аутизму, базується на дослідженні, яке було опубліковане у 1998 році доктором Ендрю Вейкфілдом та його колегами. У цьому дослідженні було висунуто гіпотезу про можливий зв'язок між вакциною проти кору, краснухи та вітряної віспи (MMR) та розвитком аутизму у дітей. Проте варто зазначити, що це дослідження було швидко визнане науковою спільнотою як неправдиве та методологічно недостовірне. Десятки інших досліджень, які були проведені після того, не підтвердили жодного зв'язку між вакцинацією та розвитком аутизму. Про цей випадок у 2020 році було опубліковано книгу-розслідування журналіста Sunday Times Браяна Діра "Лікар, який обдурив увесь світ", де автор наводить хронологію подій та факти. Наукові дослідження, проведені такими організаціями, як Всесвітня організація охорони здоров'я (WHO), Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) та інші, підтвердили безпеку та ефективність вакцин, а також відкинули будь-які зв'язки між вакцинацією та аутизмом. Аутизм - це розвиткове порушення, спричинене  генетичними та середовищними факторами, але вакцинація не є одним з них. Підтримка вакцинації важлива для запобігання вибухам заразних хвороб та захисту громадського здоров'я, і вона не повинна бути втрата з огляду через міфи та дезінформацію.  Ось ще декілька міфів, що ми хотіли б розвінчати: Вакцини містять небезпечні речовини: Деякі люди вважають, що вакцини містять токсичні речовини, такі як ртуть, алюміній чи формальдегід, які можуть бути шкідливими для здоров'я. Так, ці речовини є складниками у вакцинах і виконують функцію ад’ювантів  - речовин, які використовують для посилення імунної відповіді організму. Однак кількість цих речовин у вакцинах невелика і доведено, не має шкідливого впливу при рекомендованому розведенні. Зазначимо, що алюміній є також присутній у дитячих сумішах, а формальдегід - у грушах, але це не причина відмовлятись ні від сумішей, ні від груш. Вакцини можуть викликати хвороби, проти яких вони призначені: Це міф, який виникає через те, що деякі люди можуть захворіти після вакцинації. Однак у більшості випадків це не справжні захворювання, а просто реакція імунної системи на вакцину, яка зазвичай є легкою та тимчасовою. А якщо виникає захворювання, від якого вакцинували, то важливо оцінити інтервал, що минув після щеплення, бо вакцинація може припасти на період, коли дитина знаходилась в інкубаційному періоді та ще не мала клінічних симптомів.  проходить захворювання зазвичай значно легше та безпечніше для дитини, аніж пройшло би без вакцинації. Вакцинація не потрібна, якщо хворобу вже майже побороли: Це небезпечний міф, оскільки відмова від вакцинації може призвести до відродження захворювань, які були практично подолані. Коли кількість вакцинованих осіб зменшується, відбувається втрата колективного імунітету, що створює умови для вибухів епідемій. Вакцини впливають на репродуктивну функцію: Це міф, який не має наукового обґрунтування. Вакцини не мають негативного впливу на репродуктивну функцію та не призводять до безплідності або інших проблем з репродукцією. Контраргументом наводять демографічну кризу у Європі, проте, якщо заглибитись у її причини, то вони будуть радше соціально-економічні, а з причин, які фізіологічно погіршують здатність завагітніти та виносити дитину - це масове поширення серцево-судинних захворювань, ожиріння, а також наслідки глобальної економічної кризи. Завершимо цю тему трішки жартівливим відео, в якому лікарі нашої клініки відповідають на популярні закиди щодо вакцинації:   Чому існують твердження про те, що вакцинація має бути обов’язковою? Вакцинація має значний вплив на громадське здоров'я, оскільки вона допомагає запобігти поширенню небезпечних хвороб у спільнотах.  Обов'язкова вакцинація може забезпечити високий рівень імунізації населення, що допоможе знизити ризик вибухів епідемій та пандемій. Зокрема, обов'язкова вакцинація, шляхом появи такого явища як колективний імунітет, може захищати найуразливіші групи населення, такі як новонароджені діти, люди з імунодефіцитними станами та інші, які не можуть отримати вакцинацію з певних медичних причин. Велика кількість людей, які отримали вакцинацію, стають невразливі/значно менш вразливі для багатьох небезпечних  захворювань, що суттєво знижує їхнє поширення в спільноті та, відповідно, ризики зараження для вразливих груп населення. А як проходить вакцинація в Медіальт? Зі свого боку ми завжди намагаємось зробити візит комфортним та веселим, заохочуємо та хвалимо малюка, підписуємо Диплом сміливої дитини, робимо тату чи даруємо наліпки з улюбленими персонажами. Разом з тим, ми ретельно стежимо за безпекою доставки та зберігання вакцин, а також проводимо усі огляди та маніпуляції згідно вимог МОЗ: ми замовляємо вакцини у офіційних постачальників, які мають ліцензію МОЗ та усі необхідні дозволи. Також постачальник передає пакет документів щодо сертифікації кожної партії вакцин; транспортування вакцин відбувається у спеціальних холодильних сумках, щоб не порушувати холодового ланцюга; вакцини зберігаються в спеціальних холодильниках, ми виконуємо всі умови щодо нагляду за безпекою, зберігаємо правильний температурний режим та ретельно ведемо необхідні журнали; перед самою вакцинацію - завжди обов'язковий огляд лікаря нашого медичного центру для перевірки наявності чи відсутності протипоказів на момент вакцинації; заповнення всієї документації відбувається згідно вимог МОЗ, зокрема ми завжди вносимо усі дані щодо вакцинації у систему eHealth; на прийомі лікар завжди демонструє коробку, серію, номер, щоб батьки переконались, що з цією конкретною вакциною все в порядку, а в карту вакцинації вклеюємо  спеціальну наліпку, що дублює цю інформацію та засвідчує оригінальність вакцини; лікар обов’язково похвалить малюка і буде робити все, щоб у дитини залишились приємні враження, що малюк - молодець і отримав суперсилу; лікар дає всі рекомендації щодо догляду та полегшення самопочуття після вакцинації, зокрема на випадок появи різних очікуваних реакцій; після вакцинації спостерігаємо за дитиною 30 хв, щоб переконатись, чи все гаразд.  Таким чином ви можете бути впевненими у якості вакцин та всього процесу вакцинації у МЦ Medialt. Чому ми про це розповідаємо? Вакцинація є одним з найефективніших засобів захисту від заразних хвороб, а оскільки ми є адептами доказової медицини, то це наш обов’язок.  Поширюючи інформацію про вакцинацію, ми допомагаємо створити більш безпечне середовище для всіх, особливо для тих, хто не може її отримати з медичних причин. Широке поле дезінформації про вакцинацію може призвести до відмов від неї та погіршити ситуацію з громадським здоров'ям в цілому.  Ми любимо наших маленьких коаленят, тож піклуємось про те, щоб їх батьки володіли найновішою та обгрунтованою інформацією, коли роблять вибір про вакцинацію. І разом з тим ми реалізовуємо нашу основну місію: формувати здорове та сильне покоління українців! Якщо у вас залишились запитання щодо вакцинації - будемо раді дати на них відповіді на консультації лікаря-педіатра! Для запису в клініку телефонуйте за номером +380676537065 або ж залишайте заявку у формі нижче. Medialt Менеджмент твого здоров’я