Ацетонемічний синдром у дитини: як відпоїти в домашніх умовах?

Одна з найчастіших проблем, з якими стикаються дітки - ацетонемічний синдром (підвищення ацетону). Що це таке, чому трапляється, як лікувати - у сьогоднішній статті.

Насправді, «ацетон» в дітей - не хвороба, а ускладнення основного захворювання або ж такий СТАН організму, коли в крові підвищується рівень кетонових тіл. Ацетонемічний синдром розвивається тоді, коли організмові критично бракує енергії.

Кетонові тіла - хто такі і звідки беруться?

Кетонові тіла (КТ) - це продукти метаболізму, які синтезуються в печінці і в невеликій кількості в нормі є присутні в крові. Вони також є енергетичним джерелом для органів, як і глюкоза.

У разі, коли вуглеводний запас є недостатнім, КТ починають збільшено синтезуватись з жирів, проте утилізуються клітинами вони не так швидко. В такому випадку порушується баланс між синтезом та утилізацією, тому відбувається кетонемія / ацетонемія / кетоз або як кажуть батьки - високий ацетон у дитини

Існують спеціальні тест-смужки, за допомогою яких ми можемо визначити рівень кетонових тіл "ацетону" у сечі навіть в домашніх умовах. Проте ці смужки першочергово призначені для людей з цукровим діабетом, для їхнього контролю дієти та терапії. 

Для дітей з високим рівнем ацетону (ацетонемічний синдромом) використання цих смужок буде помічником для оцінки адекватності наводнення. Тому якщо ці смужки показують високий рівень кетонових тіл - дитина недоотримує рідину і глюкозу.

Чому підвищується ацетон і розвивається ацетонемічний синдром?

• Як ми вже згадувати вище, основна причина - брак глюкизи, енергії. В більшості випадків - через недоотримання вуглеводів з продуктами харчування, голодування, безвуглеводну дієту. 
• Також часта причина відмови від їжі -  наслідок больових відчуттів в ротовій порожнині через стоматит, хейліт, фаринготонзиліт.
• Деколи у дітей ацетон з'являється при станах, що супроводжуються високою температурою та зневодненням (ГРВІ, грип, отит, пневмонія, ГКІ та ін), а також при декомпенсації цукрового діабету - діабетичний кетоацидоз. 

Симптоми ацетонемічного синдрому:

• блювання - оскільки КТ подразнюють центр блювання в головному мозку;
• запах ацетону з рота (не такий як рідина для зняття лаку, а радше «прілих яблук») у видихуваному повітрі;
• млявість, сухі губи у дитини;
• кетонурія - підвищення кетонових тіл в сечі. Можна визначити в домашніх умовах за допомогою тест-смужок;
• часто у дітей виникає біль в животі, діарея.

Як лікувати ацетонемічний синдром?

1️. Поновлюємо вуглеводний запас «швидкими» вуглеводами. Це той момент, коли ТРЕБА дати дитині цукерку чи солодке пиття.

Це може бути: підсолоджена вода, чай (після 3-4 років), компот, узвар, ампула 40% глюкози 20 мл розведена у склянці води кімнатної температури, або ж «чиста» глюкоза з ложки, якщо дитина погоджується пити.⠀

2️. Для наводнення у дітей також чудово працюють адаптовані розчини для оральної регідратації (ОРТ) - БіоГая ОРС, Хумана Електроліт, Іоніка, Регідрон Оптім. Зверніть увагу, для дітей з "високим ацетоном", розчини для оральної регідратації обов’язково! повинні містити у своєму складі глюкозу.

Як зробити розчин і в якому дозуванні приймати - далі у статті.

3️. У випадку частого блювання можливим є прийом протиблювотних препаратів, ПРОТЕ доцільність і дозування препарату в кожному окремому випадку вирішує лікар.

Як наводнювати дитину в домашніх умовах?

Оскільки з блюванням та випорожненнями дитина швидко втрачає не лише воду, але й електроліти (натрій, хлор, магній та ін), важливим є вчасне їх відновлення для нормального функціонування усіх клітин організму. ​​Оральна (бо через рот) регідратація (ОРТ), а простіше відпоювання - основне завдання батьків при блюванні та діареї у дитини.

Декілька правил для зниження "ацетону" в дітей:

• розчини для ОРТ повинні бути з осмолярністю нижче 245 мОсм/л. Зазвичай, осмолярність вказана на упаковці;
• якщо дитина відмовляється від цих розчинів, то даємо те, що вона добре п’є: воду, чай, узвар, компот;
• не варто в цей час давати соки або газовані напої, оскільки вони можуть додатково провокувати в дитини здуття живота та діарею;
• дробне часте пиття кожні 10-15 хв, малим об‘ємом, щоб не спровокувати блювання;
• дітей на ГВ частіше прикладати до грудей. Якщо випитий об‘єм молока провокує блювання, зменшуємо тривалість годування, але збільшуємо їх частоту;
• дітки на ШВ - за тим же принципом: зменшуємо кількість суміші на 10-15 мл (в залежності від об‘єму, що з‘їдає дитина), але годуємо щогодини;
• між годуваннями за 10-15 хв після кожного блювання та рідких випорожнень даємо розчини для ОРТ. Дозування: до 2 років - 50-100 мл, після 2 років - 100-200 мл.⠀

Якщо після проведених дій зберігаються ознаки зневоднення - посилюємо ОРТ впродовж 4 годин. Щоб розуміти об’єм необхідної рідити, скористайтесь наступною таблицею:

Важливо, щоб об‘єм усієї випитої рідини дитиною складав не менше 75мл/кг/добу. Тому для підрахунку рекомендуємо записувати усе, що випила дитина протягом доби.

NB! Не забувайте пропонувати дитині пити ВНОЧІ, адже об‘єм рідини ми розраховуємо на добу.

❗️Якщо стан дитини не покращується і вам не вдається відпоїти дитину в домашніх умовах, у дитини сухі губи, млявість та рідке сечовипускання (рідше, ніж 1 раз в 4 год), в такому випадку необхідно одразу ж звернутись до лікаря, який обере тактику лікування: амбулаторний режим чи вже стаціонарний.

Наголошуємо, у дітей блювання та діарея є природним захисним механізмом. Тому не варто самостійно давати дитині протидіарейні та протиблювотні препарати при ГКІ! Це може посилити інтоксикацію та становить небезпеку при їх передозуванні.

Що НЕ можна робити при лікуванні ацетонемічного синдрому?

1. Не можна давати дитині газовані води. Вони не мають такої важливої  глюкози і не будуть сприяти виведенню кетонових тіл з організму. Натомість можуть провокувати у дітей здуття та болі в животі через наявність у них СО2.
2. Не варто давати солодкі газовані води, типу кока-коли, спрайту і тому подібних. Цього не вказано в міжнародних рекомендаціях, оскільки такі води містять багато барвників та некорисних для дитини додатків, і знову ж таки, можуть провокувати більше газоутворення. Застосування цих напоїв може бути одноразовим і тільки у разі відсутності доступу до потрібних ліків.
3. Не можна робити клізми - просто не дієво!
4. Не можна "садити" дитину на дієту та зменшувати кількість вуглеводної їжі. Навпаки, коли підвищений рівень ацетону необхідно годувати дитину на вимогу та за її бажанням.
5. Не можна лікувати "ацетон" препаратами на зразок гепатопротекторів чи ферментів підшлункової залози.
6. Не допускати до голодування дитини.

Яка профілактика ацетону і як не допустити до ацетонемічного синдрому?

1. Збалансоване харчування, згідно методу здорової тарілки.
2. Слідкувати, щоб у дітей з частим блюванням завжди був повноцінний перекус, а особливо якщо протягом дня планується багато активностей чи заняття спортом.
3. Мати при собі цукерку чи суху глюкозу, щоб у разі перших симптомів кетонемії швидко їх ліквідувати.

Бажаємо вам, щоб ваші дітки були здорові та наводнені!

Medialt - менеджмент твого здоров’я