Прикорм дитини: коли починати та як вводити прикорм

Автор статті:

Омельчук Ольга

лікар-педіатр, консультант з дитячого сну

Прикорм — це важливий етап розвитку дитини, коли поступово вводять тверду їжу, доповнюючи грудне молоко або суміш, яких вже не достатньо для задоволення харчових потреб. Цей процес вчить дитину споживати різноманітні продукти та формує харчові звички на майбутнє. Для того, щоб сформувати здорові стосунки дитини з їжею, батькам важливо розуміти основи здорового і безпечного прикорму. Тому в цій статті ми розглядаємо найпопулярніші запитання від батьків у форматі питання-відповідь.

Що таке прикорм і чи може він замінити грудне вигодовування або суміш?

Прикорм — це поступове введення додаткової їжі, щоб забезпечити дитині необхідні мікро- та макроелементи, яких вже не вистачає в грудному молоці або суміші. Однак важливо розуміти, що перші декілька місяців прикорм - це саме знайомство з їжею, а не заміна грудного вигодовування чи суміші до 1 року. Прикорм лише доповнює основне харчування (ГВ або суміш) і основна його мета - познайомити малюка з різноманітними продуктами, смаками, текстурами і показати, що їжа - це смачно, цікаво і корисно.

Коли можна починати прикорм? Що не можна до 6 місяців і чому?

Прикорм зазвичай рекомендовано розпочинати після 6 місяців. До цього періоду система травлення та імунна система дитини не є готовими до твердої їжі.

Після 6-місячного віку об'єм грудного молока, який споживають немовлята, що перебувають виключно на грудному вигодовуванні, зазвичай стає недостатнім для задоволення потреб дитини в енергії, білках, залізі, цинку та деяких жиророзчинних вітамінах.

Чому не можна починати раніше:

• Рефлекс виштовхування язиком. У малюка цей рефлекс зникає ближче до 6 місяців, що дозволяє йому ковтати тверду їжу.
• Незрілість шлунково-кишкового тракту. Їжа може викликати подразнення або алергічні реакції.
• Ризик удавлення при введення твердої їжі до того, як немовля матиме навички, щоб взяти їжу в руку та безпечно проковтнути її.
• Ризик інфекцій. Збільшення частоти гострих гастроентеритів та інфекцій верхніх дихальних шляхів;
• Порушення засвоєння корисних елементів: заліза та цинку з грудного молока.

А пізнє введення прикорму - у віці після 7 місяців - може нести ризик недоотримання дитиною поживних речовин, заліза, може підвищувати ризик харчової алергії (бо організм дитини не має можливості навчитись виробляти антитіла до алергенів), зокрема на арахіс та коров’яче молоко. Відкладення введення прикорму може негативно вплинути на сприйняття дитиною нових смаків та текстур їжі.

Саме тому 6 місяців - це оптимальний період для знайомства з твердою їжею та введенням прикому.

Ознаки готовності до прикорму та як розвивати харчовий інтерес

Щоб початок прикорму пройшов якомога успішніше, немовля повинно здобути певні навички, щоб безпечно приймати та ковтати їжу. Звісно, кожна дитина  розвивається в своєму темпі, та, як правило, ці навички, або ж ознаки готовності до прикорму, з’являються ближче до 6 місяців.

Чому ми (і ВООЗ, і МОЗ, і Американська академія педіатрії та інші впливові організації у сфері дитячого здоров’я) так на цьому наголошуємо?

Тому що шлунково-кишкова система дитини ближче до 6-ти місяців стає здатною ефективно перетравлювати тверді продукти. А також до цього віку більшість дітей вчаться контролювати свої рухи голови та тіла, що дозволяє їм безпечно сидіти та ковтати їжу, про що детальніше описуємо далі.

Отже, окрім віку 6-ти місяців, виділяють 6 важливих ознак готовності до прикорму:

1. Дитина сидить самостійно або з підтримкою

Здатність дитини сидіти з мінімальною підтримкою (саме сидіти, а не сідати самостійно) є ключовою ознакою її готовності до прикорму. Це означає, що її м’язи шиї та спини вже достатньо зміцніли, щоб підтримувати вертикальне положення, що необхідно для безпечного ковтання.

Чому це важливо?

• У вертикальному положенні дитина може краще контролювати свій рот і язик під час прийому їжі.
• Це допомагає зменшити ризик задухи, оскільки неправильне положення може перешкоджати безпечному ковтанню їжі.

2. Дитина впевнено тримає голову

Дитина повинна впевнено тримати голову прямо без допомоги. Це важлива навичка, оскільки вона дозволяє контролювати рухи голови і сприяє правильному ковтанню.

Чому це важливо?

• Це забезпечує стабільне положення під час їжі та допомагає уникнути ризику задухи.
• Дитина може нахиляти голову вперед або назад, контролюючи процес жування та ковтання.

3. У дитини зник виштовхувальний рефлекс язиком

У новонароджених є вроджений рефлекс виштовхування язиком (extrusion reflex), який запобігає потраплянню чужорідних тіл у горло. Це захисний механізм, але він заважає споживанню твердої їжі.

Як це виглядає?

• Коли дають їжу або ложку, дитина автоматично виштовхує її язиком.
• Зникнення цього рефлексу зазвичай відбувається ближче до 5-6 місяців, що свідчить про готовність до прикорму.

4. У дитини є інтерес до їжі / харчовий інтерес

Ще однією важливою ознакою є активний інтерес до їжі, яку їдять дорослі. Дитина починає спостерігати за вашими прийомами їжі, тягнеться до тарілки або намагається взяти щось у руки, відкриває рот і дивиться на вашу їжу, ніби хоче спробувати її.

Чому це важливо?

Це показує, що дитина зацікавлена в нових відчуттях і готова досліджувати нові текстури та смаки.

5. У дитини є навичка брати їжу руками та нести її до рота

Якщо дитина може самостійно брати предмети або шматочки їжі та нести їх до рота, це є ще однією ознакою готовності до прикорму.

Чому це важливо?

• Розвиток дрібної моторики (захоплення предметів пальцями) важливий для самостійного прийому їжі.
• Це свідчить про те, що дитина розвиває координацію між руками і ротом, що допоможе їй успішно їсти.

6. Здатність відкривати рот для ложки

Якщо ви підносите ложку до рота дитини, і вона відкриває рот, це свідчить про те, що дитина розуміє, як їсти з ложки і готова пробувати тверду їжу.

Чому це важливо?

• Це демонструє, що дитина вчиться взаємодіяти з ложкою і починає розуміти процес годування.

І це все?

Так:) Побутують певні міфи щодо інших ознак готовності до прикорму, проте це ніяк не підтверджується дослідженнями чи рекомендаціями провідних організацій у сфері охорони дитячого здоров’я (та й здоровим глуздом теж:).

Тому їх важливо знати і розуміти, що це НЕ критерії готовності до прикорму:

1. Вага дитини не повинна визначати терміни початку прикорму. Рекомендації щодо ведення прикорму не відрізняються для здорових немовлят, немовлят з низькою вагою або немовлят із надмірним збільшенням ваги.
2. Наявність зубів не є обов’язковою умовою для початку прикорму та не є критерієм чи можна пропонувати дитині шматочки їжі. В першу чергу важлива правильна подача їжі (форма, нарізка, м’якість). Дотримуючись відповідних правил, дитині буде дуже легко пережувати їжу яснами і язиком.
3. Здатність самостійно сідати з положення лежачи не слід плутати зі здатністю тримати тіло в положенні сидячи самостійно або з невеликою підтримкою. Зазвичай, навичка самостійного сідання розвивається ближче до 9 міс. Дітям, які самостійно не сідають з положення лежачи, не варто давати прикорм в позі лежачи на животі на підлозі та в відхиленій назад позі - це збільшує ризик удавлення.

Як розвивати харчовий інтерес у дитини?

• Важливо регулярно їсти перед дитиною, показуючи їй процес вживання їжі (з віку 4-5-ти місяців)
• Давати дитині тримати в руках ложку або їжу під час вашого прийому їжі.
• Після 6-ти міс пропонувати різноманітні продукти, але не змушувати.

Що робити, якщо дитині 6 місяців, а вона ще не сидить?

Якщо дитина ще не сидить самостійно до 6 місяців, прикорм можна почати, але важливо, щоб вона сиділа з підтримкою, наприклад, у спеціальному стільці з підніжкою, яка забезпечує правильне положення тіла. Важливо, щоб дитина тримала голову самостійно. Має значення адекватний контроль тулуба (здатність лежачи на животі спиратися на випрямлені руки, здатність сидіти з підтримкою або самостійно), це важливо, щоб зменшити ризик удавлення.

Які є види прикорму?

ВООЗ рекомендує збільшувати консистенцію їжі в міру зростання дитини та вказує, що у шестимісячному віці малюки можуть їсти пюровану чи перетерту їжу, а у вісім місяців – їжу, яку дитина може брати пальчиками. У віці 12 місяців діти можуть харчуватися так само, як і решта сім’ї.

Виділяють три види прикорму:

• традиційний прикорм
• прикорм за методом BLW
• комбінований прикорм

Традиційний прикорм

Традиційний прикорм полягає в тому, що батьки або опікуни годують дитину з ложки протертими пюре або рідкими кашами. Це поступовий перехід від рідкого харчування до густішої їжі.

Основні характеристики:

• Початок прикорму з протертих продуктів (овочеві, фруктові пюре, рідкі каші).
• Продукти вводяться поступово.
• Годування здійснюється з ложки батьками або опікунами.
• Поступово збільшується текстура їжі: від пюре до більш грубого подрібнення, а згодом — до шматочків.
• Грудне вигодовування або суміш залишаються основним джерелом харчування, а тверда їжа виступає доповненням.

Переваги:

• Легко контролювати кількість їжі, яку отримує дитина.
• Менша ймовірність удавлення, оскільки вся їжа добре подрібнена.
• Дає можливість вводити окремі продукти і спостерігати за реакцією на кожен з них (особливо це важливо для алергіків).

Недоліки:

• Дитина не завжди вчиться контролювати апетит і розуміти сигнали свого тіла, адже процес контролюється дорослим.
• Не розвиваються моторні навички самообслуговування та жування на ранньому етапі.

Прикорм за методом BLW (Baby-Led Weaning)

Метод BLW передбачає, що дитині одразу пропонують шматочки твердої їжі, яку вона може сама брати руками і пробувати їсти, керуючи процесом харчування самостійно. Це дозволяє дитині з самого початку відчути текстуру та смак різних продуктів.

Основні характеристики:

• Дитині пропонують тверду їжу у формі шматочків, які легко взяти руками. Наприклад, шматочки вареного овоча, фруктів, м'якого м'яса.
• Важливо, щоб їжа була підготовлена так, щоб уникнути ризику задухи (правильна нарізка, форма, м’якість шматочків).
• Дитина сама вирішує, скільки їжі з'їсти, а також вчиться тримати та жувати їжу.
• Грудне вигодовування або суміш залишаються основним джерелом харчування, а тверда їжа виступає доповненням.

Переваги:

• Розвиває моторні навички, вміння брати їжу руками.
• Дитина вчиться контролювати апетит і їсти до насичення.
• Стимулює розвиток жувальних навичок і швидше знайомство з різними текстурами їжі.
• Дитина бере активну участь у процесі їжі, що може підвищити харчовий інтерес і зменшити ризик проблем з їжею в майбутньому.

Недоліки:

• Більший ризик удавлення, тому важливо завжди спостерігати за дитиною під час їжі.
• Процес їжі може бути бруднішим і вимагати більше часу та терпіння.
• Батькам може бути більш тривожно, бо важче контролювати кількість спожитої їжі (але чи потрібно?:).

Комбінований підхід

Багато батьків вибирають комбінований підхід, поєднуючи елементи традиційного прикорму та BLW. Наприклад, можна почати з протертих пюре, а потім поступово додавати шматочки твердої їжі, дозволяючи дитині брати участь у процесі їжі самостійно. Це дозволяє отримати переваги обох методів і уникнути їх недоліків.

NB! Можна комбінувати види текстур (пюре / шматочки), проте не можна змішувати різні текстури в одній ложці (наприклад, якщо зупа, то рідке - окремо і густе - окремо).

Як вибрати підхід?

Вибір виду прикорму залежить від кількох факторів:

• Характер дитини: Деякі діти більш активні і прагнуть самостійності, тоді метод BLW може бути ідеальним. Інші можуть бути більш обережними і потребувати більше допомоги, тому традиційний прикорм їм підходить краще.
• Час і готовність батьків: BLW вимагає більше уваги і терпіння від батьків, особливо на початку, тому важливо бути готовими до того, що процес буде довший та інколи брудніший.
• Сімейні традиції: Іноді вибір методу прикорму залежить від культурних та сімейних звичок.

Оскільки кожна дитина індивідуальна, можна пробувати різні методи і вибрати той, який найбільше підходить для вашої дитини та сім'ї

Кількість прийомів їжі при введенні прикорму

Перш за все, основним орієнтиром є дитина і її зацікавленість в їжі. Важливо кількість прийомів їжі збільшувати поступово і не заміняти прикормом грудне або штучне вигодовування (до року - це база, фундамент, ґрунт:).

Згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Вік дитини:	К-сть прийомів їжі:
6-8 міс	1-3 рази / день
9-24 міс	3-4 рази / день
після року	додати перекуси 1-2 рази / день

Згідно рекомендацій Національної служби здоров’я Великобританії (NHS):

Вік дитини:	К-сть прийомів їжі:
6-7 місяців	1 раз / день
7-9 місяців	малюк поступово переходить до 3-х разового харчування
10-12 місяців	дитина має звикнути до 3-х разового харчування
з 12 місяців	3-х разове харчування та можливі 2 поживні перекуси

Правила безпечного прикорму

Безпека під час прикорму є надзвичайно важливою, оскільки дитина вперше знайомиться з твердою їжею, і цей процес пов’язаний із потенційними ризиками, як удавлення або алергічні реакції. Дотримання певних правил допоможе знизити ці ризики та зробити прикорм безпечним і приємним досвідом для дитини.

NB! Перш за все, перед початком прикорму ми наполегливо рекомендуємо пройти курси з надання першої домедичної допомоги дітям, щоб ви і дорослі, які будуть задіяні в процесі прикорму вашого малюка, чітко знали що робити на випадок, якщо дитина захлиснеться чи не зможе відкашляти їжу.

1. Безпечне положення дитини під час їжі

• Правильне положення сидячи: Дитина повинна бути в вертикальному положенні, бажано у спеціальному стільці для годування з підтримкою спини та ніг. Це допоможе уникнути задухи та дозволить дитині краще контролювати процес ковтання.

NB! Якщо дитина не сидить самостійно, важливо забезпечити їй правильну підтримку.

• Стілець із підніжкою: Важливо, щоб у стільця для годування була підніжка. Це забезпечить стабільність ніг дитини, що допомагає їй утримувати правильне положення тіла під час їжі.

Лайфхак: якщо обираєте стілець для годування за методом BLW, краще обрати повністю пластиковий, адже його буде значно простіше мити, аніж стілець з тканинною оббивкою.

2. Безпечний посуд та приладдя

Вибір посуду:

• Посуд має бути виготовлений з безпечних сертифікованих матеріалів, які не містять шкідливих речовин, таких як BPA, BPS, PVS, фталатів, важких металів. Також посуд не має мати різкого неприємного запаху, фарба не повинна вимиватись. Можливий матеріал: харчовий силікон, харчовий пластик, дерево, бамбук.
• Обирайте прості форми: круглу, овальну, заокруглену квадратну. Бортики не мають бути дуже високими, щоб дитині було зручно взяти їжу. Можна обрати секційні тарілки теж, але варто розуміти, що можливий ризик в тому, що дитина може згодом мати проблеми зі змішаними стравами.
• Колір: бажано обирати однотонну без картинок, щоб не відволікати дитину від основного процесу їжі, та щоб вона легко могла ідентифікувати продукти.

Дитячі прибори: Використовуйте маленькі ложки із закругленими краями, виготовлені з м’якого матеріалу, щоб не травмувати ясна.

3. Безпечна форма їжі

Коли вводите тверді продукти (особливо у методі BLW), переконайтеся, що вони достатньо м’які та мають форму, яку дитина може легко захопити, але не може проковтнути занадто великий шматок. Наприклад, шматочки овочів або фруктів повинні бути розміром із пальчик дитини. Можна також при нарізці користуватись спеціальним ножем, щоб було зручніше захопити шматочок.

Приклади способів подачі можна переглянути на ресурсі SolidStarts, а також - у нашої колеги, дитячої нутриціологині Роксолани Герасимів, яка веде дуже детальний блог в Інстаграмі про прикорм.

4. Чистота та гігієна

• Чисті руки і посуд: Перед початком годування мийте руки дитині та собі. Використовуйте чистий і добре вимитий посуд.
• Підтримка чистоти навколо: Тримайте місце, де дитина їсть, чистим і безпечним. Це допоможе уникнути випадкового ковтання дрібних предметів.

Розуміння ситуації удавлення

Усі три правила - прості і зрозумілі, проте в будь-якому випадку, і незалежно від виду прикорму, завжди існує ризик удавлення їжею. Як ми вже вказували вище, рекомендуємо пройти курси з надання першої домедичної допомоги дітям, щоб розуміти алгоритм дій в таких ситуаціях, а також рекомендуємо переглянути статтю та відео нашої лікарки-педіатра Анни Кушнір про те, як поводитись в таких ситуаціях:

Разом з тим, удавлення є небезпечним, але важливо розуміти різницю між удавленням і гег-рефлексом (захисним блювотним рефлексом). Rer-рефлекс часто трапляється під час прикорму і є нормальним явищем, яке допомагає дитині навчитись керувати шматочками їжі. Як це виглядає?

На язику є зона, яка при потраплянні на неї їжі або інших предметів викликає "блювотний рефлекс". У дорослих ця зона розташована глибоко в горлі, але у маленьких дітей вона знаходиться приблизно на середині язика – це механізм захисту від удавлення. Коли малюк, звиклий до однорідного пюре, вперше пробує їжу з неоднорідною текстурою, йому ще важко вправно переміщати її в роті. Тому шматочок їжі може потрапити на цю захисну зону, спричиняючи блювотний рефлекс. При цьому їжа навіть не встигає дістатися горла, тим більше задушити дитину. Це може виглядати неприємно і навіть лякати, але спокійно: зазвичай шматочок їжі залишається на середині язика, а блювотний рефлекс, кашель чи звуки бекання – це спроби дитини позбутися його. Для кращого розуміння рекомендуємо переглянути відео за посиланням.

Головне – не панікувати й не втручатися, можна просто підбадьорити малюка, сказавши щось на кшталт: "Усе добре, ти молодець, чудово справляєшся!" У більшості випадків дитина спокійно реагує на цей природний процес, якщо не створювати навколо нього стресової атмосфери, і продовжує їсти далі. З часом, у міру тренувань, блювотний рефлекс виникатиме все рідше, оскільки зона його спрацювання поступово зміщується глибше в горло і перестає викликати дискомфорт.

Однак якщо дитина дійсно удавилася:

• Не панікуйте. Спокійно постукайте дитину по спині між лопатками (дивіться відео з інструкцією вище або вивчіть прийоми першої допомоги).
• Викликайте швидку допомогу, якщо дитина не може дихати або кашляти.

Як формувати тарілку дитини та з яких продуктів починати

Тарілка має бути збалансованою. Дуже простим в користуванні є метод Тарілки здорового харчування, про цей підхід можна почитати у статті від нашої лікарки-дієтолога Лідії Грабовської.

Найкращим вибором для початку прикорму є продукти, що містять залізо та цинк, такі як м’ясо та зернові (гречка, рис, вівсяна та кукурудзяна каші). Введення одного продукту за раз з інтервалом у 2-3 (3-5) дні зі спостереженням за симптомами непереносимості/алергії свідчить про успішне знайомство. Дітям, щоб розсмакувати той чи інший продукт, потрібно спробувати його від 2 до 15 разів.

Що таке алергени? Чи існують заборонені продукти?

Існує 14 алергенів, які визнані найпоширенішими причинами харчових алергій у Європі:

1. молоко
2. яйця
3. арахіс
4. соєві боби
5. риба
6. ракоподібні (краби, омари, креветки)
7. горіхи (кожен вид горіхів є алергеном)
8. молюски (устриці, гребінці, равлики, кальмари)
9. зернові продукти, що містять глютен (пшениця, жито, ячмінь, овес)
10. кунжут
11. селера та продукти з неї
12. гірчиця
13. сульфіти та продукти з них (сульфіти — це консерванти, які використовуються для запобігання окисленню та збереження продуктів. Вони можуть бути присутніми в таких продуктах: сухофрукти,соуси та приправи, консервовані овочі)
14. люпин (борошно, рослинне молоко тощо)

Продукти, яких слід уникати

• Сіль: дітям рекомендовано обмежувати споживання солі до 1 року. Після року добова норма солі для дітей до 3 років складає приблизно 1-2 грами, а для дітей старше 3 років — до 3-5 грамів. Це допомагає запобігти проблемам з нирками та зберегти здоров'я в майбутньому. Йодовану сіль рекомедовано вводити дітям вже з 2-х років.
• Цукор: Дітям до 2 років рекомендовано обмежувати споживання доданого цукру, а краще уникати його взагалі. Після 2 років можна вводити цукор у невеликій кількості, але варто стежити за тим, щоб його споживання залишалося низьким. Цукор може призвести до карієсу та проблем з вагою.
• Мед: До 1 року мед не можна давати, оскільки він може викликати ботулізм у немовлят.
• Сире молоко: Коров’яче молоко не рекомендується до 1 року, адже воно може призвести до алергії або порушень травлення, виникнення анемії.
• Оброблені та смажені продукти: Виключіть з раціону ковбаси, сосиски, смажені страви, фаст-фуд, оскільки вони містять шкідливі жири, добавки та велику кількість солі.
• Попкорн не пропонуйте дітям до 2-х років.
• Лісові гриби: не можна дітям до 12 років, адже існує великий ризик отруєння та, в гірших випадках, смертності.

Як навчити дитину пити?

Вода є найкращим напоєм для дітей. Важливо, щоб дитина мала можливість пити з чашки з самого початку, навіть якщо вона спочатку проливає воду. Починаючи з 6 місяців можна заохочувати дитину пити воду (125-250 мл на день).

Використання відкритої чашки є безпечною та легкою навичкою, яку можна засвоїти в дитинстві. З 6-місячного віку слід заохочувати дитину пити з відкритої чашки (без носика). Це також буде профілактикою карієсу, який навпаки більш ймовірний з використанням пляшки (від якої варто остаточно відмовитись вже у 12 місяців). Спочатку дітям може знадобитись підтримка для контролю чашки. Заохочуйте тримати її двома руками й самостійно підносити до рота. У віці від 9 до 12 місяців більшість немовлят вміють пити зі стандартної чашки, тримаючи її двома руками.

Психологія прикорму

Дитина починає свій шлях харчових звичок від моменту першого знайомства з їжею. Саме тому важливо підтримувати та заоховувати харчовий інтерес, створювати безпечне середовище, пропонувати різну їжу та загалом формувати здорові харчові звички. Різні дослідження вказують, що спільні прийоми їжі позитивно впливати на харчові звички дітей.

А ще - найважливіше: найкращим прикладом для дитини у всьому є її батьки. Тож щоб привити своїм діткам культуру здорового харчування, необхідно і самим їй слідувати та власним прикладом навчати малюка. Часто початок прикорму своїх малюків стає для батьків великою мотивацією розпочати власний шлях до здорового харчування, тож чом би й не використати цю можливість:)

А також важливо розуміти:

1. У кожного існують улюблені та неулюблені продукти. Проти ми не виключаємо неулюблені з раціону дітей, а обираємо тактику очікування та пропонуємо їх.
2. Не варто приховувати продукти в їжі, оскільки існує ймовірність відмови від звичних страв.
3. Обираємо та фантазуємо з формами, подачами приготування, проте не тиснемо на дитину у разі відмови.
4. Уникаємо використання їжі як методу виховання в ролі покарання або винагороди, а також для відволікання уваги.

І окремо наголошуємо: НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ відволікаючі фактори під час їжі (мультфільми або телефони/планшети). Так, дитина може з’їсти більше, адже фокус її уваги - не на процесі їжі, а на мультику, і вона просто механічно відкриває ротик, не задумуючись що відбувається.

Та суть прикорму - не загодувати дитинку, а познайомити з їжею, смаками, текстурами, привити їй правильні харчові звички та навчити їсти самостійно.

В перспективі звичка дивитись мультфільми під час їжі дуже шкодить як здоровому харчуванню, так і спілкуванню у сім’ї, і потім дуже складно цього позбутись.

Корисні матеріали на тему прикорму