Анемія: причини, симптоми та поради лікаря

Автор статті:

Файник Ольга

лікар-терапевт вищої категорії, к.м.н.

За даними ВООЗ, на анемію страждає близько 24% населення планети. Цей стан особливо притаманний немовлятам, дітям та підліткам, вагітним жінкам. Проте може розвиватися також в інших груп людей, незалежно від віку та статі. Причини — недостатність заліза в раціоні, прийом деяких медикаментів, генетична схильність, наявність хронічних захворювань, які протікають непомітно. Тож сьогодні ми поговоримо про те, що таке анемія, якою вона буває, які симптоми свідчать про цей стан та як його не допустити.

Що таке анемія?

Анемія — захворювання, яке характеризується зменшенням кількості еритроцитів та/або гемоглобіну в одиниці об'єму крові. Еритроцити — це червоні кров'яні тільця, а гемоглобін – білок, який міститься в еритроцитах. 

Гемоглобін відповідає за транспортування кисню, дозволяючи еритроцитам переносити його з легень у тканини та органи тіла. Також саме гемоглобін відповідає за полегшення виведення вуглекислого газу з організму.

Небезпека анемії полягає в тому, що за відсутності лікування вона безпосередньо впливає на різні органи та системи організму, суттєво погіршуючи загальний стан здоров'я людини, провокує ряд захворювань. 

Механізм розвитку анемії

Точна специфіка розвитку анемії залежить від її типу. Проте який би тип анемії не був у людини, захворювання викликане однією з наступних причин:

• організм не здатний виробляти адекватний рівень гемоглобіну;
• гемоглобін виробляється організмом, проте не функціонує належним чином;
• організм не виробляє достатню кількість еритроцитів;
• еритроцити розщеплюються в організмі занадто швидко.

Загальні симптоми анемії

Анемія може розвиватися протягом тривалого часу, й на перших етапах бути майже непомітною. Деякі її види спричиняють лише легкі наслідки для здоров'я, інші ж — є дуже небезпечними. Основними симптомами такого стану є: 

• постійна слабкість, сильна втома навіть за відсутності навантажень;
• запаморочення та регулярні головні болі; 
• часта нудота;
• пришвидшене серцебиття, біль у грудях;
• блідість шкіри;
• утруднене дихання;
• холодні руки та ноги;
• ламкість нігтів та волосся;
• біль та запалення язика;
• відсутність апетиту (особливо у дітей).

Більш конкретні ознаки та причини розвитку залежать від виду анемії. Розглянемо кожен тип більш детально.

Види анемії та їх симптоми

Розрізняють 8 основних видів анемії:

1. Залізодефіцитна анемія

Це недостатня кількість заліза для забезпечення фізіологічних потреб організму людини. Найпоширеніший тип анемії у дітей. За даними ВООЗ, понад 30% дітей у всьому світі страждають на дефіцит заліза. Найчастіше, це діти віком до 5 років. 

У дітей розвиток залізодефіцитної анемії провокує недостатнє споживання продуктів із вмістом заліза та/або погана засвоюваність заліза в кишківнику (мальабсорбція заліза). Додатково, розвиток цього типу анемії у дітей та дорослих можуть провокувати наступні фактори:

1. вживання деяких медикаментів,
2. кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту,
3. вегетаріанська дієта.

Залізодефіцитна анемія у жінок репродуктивного віку може розвиватися на фоні проблем з менструальним циклом (рясні менструації) та вагітності.

Фактори ризику залізодефіцитної анемії

Належність до групи ризику. До неї належать:

• вагітні жінки, 
• жінки репродуктивного віку, 
• вагітні та матері віком до 18 років, 
• жінки, які народжували 3 і більше разів або з інтервалом між пологами менш як 1 рік, 
• діти в період інтенсивного росту, 
• недоношені новонароджені та діти, які народилися з масою тіла менше ніж 2,5 кг або більше ніж 4,5 кг, 
• діти, народжені від багатоплідної вагітності та/або при ускладненому перебігу другої половини вагітності), 
• діти з недостатнім початковим рівнем заліза в організмі.
• Стани, що провокують зменшене всмоктування заліза. Зокрема хвороби кишечнику, операції на шлунку та в кишківнику, пептична виразка, інфікування Helicobacter pylori, хвороба Уїпла, діарея, медикаменти та медичні втручання.
• Стани, за яких збільшуються втрати крові. Рясні менструальні кровотечі, запальні процеси в кишківнику, донорство та інші. 

Загальні симптоми залізодефіцитної анемії:

• втома;
• загальна слабкість;
• задишка;
• блідість шкіри.

Менш поширеними ознаками залізодефіцитної анемії є головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, зміна смаку. У дітей додатково спостерігається втрата апетиту. 

Залізодефіцитна анемія може викликати наступні ускладнення:

• повільне зростання та затримка розвитку у немовлят, дітей;
• проблеми з серцево-судинною системою, зокрема серцева недостатність та збільшення серця через компенсацію нестачі кисню;
• ускладнення під час вагітності, підвищений ризик передчасних пологів.

! Саме тому, важливо вчасно діагностувати захворювання та розпочати його лікування!

2. Постгеморагічна анемія

Анемія, яка виникає внаслідок хронічної або гострої крововтрати. Під гострою крововтратою розуміємо кровотечі після травми, кровотечі в шлунково-кишковому тракті, з сечових та статевих шляхів. Для того, щоб це призвело до анемії, доросла людина має втратити понад 20% від загального об'єму крові. Під хронічною крововтратою розуміємо, до прикладу, кровотечу з відділів шлунково-кишкового тракту. Симптоми постгеморагічної анемії залежать від об'єму крововтрати, а також від віку хворого.

3. Анемія хронічних захворювань

Тип анемії, спричинений різким зниженням вироблення еритроцитів внаслідок стимуляції клітинного імунітету, а також підвищеною продукцією прозапальних цитокінів та гепцидину. Друга за поширеністю анемія після залізодефіцитної. Причини цього стану — аутоімунні хвороби, злоякісні пухлини та інфекції. 

4. B12-дефіцитна анемія

Анемія, спричинена дефіцитом вітаміну В12. Гостра недостатність цього вітаміну в організмі виникає внаслідок порушення абсорбції (всмоктування вітаміну) через хвороби, після операцій й іншого або вроджених метаболічних порушень. Незначний дефіцит вітаміну B12 виникає у вегетаріанців та веганів (якщо не приймати вітамін додатково), при алкоголізмі. 

5. Фолієводефіцитна анемія

Розвивається на фоні гострого дефіциту фолієвої кислоти. Дефіцит, своєю чергою, виникає внаслідок поганого засвоєння фолієвої кислоти, а також у тих випадках, коли організму потрібна підвищена кількість фолієвої кислоти. Наприклад, під час вагітності, за наявності певних запальних захворювань та захворювань крові. 

6. Гемолітичні анемії

Стан, за якого еритроцити живуть менше, ніж зазвичай, тобто близько 120 днів. Кістковий мозок не може виробляти достатньо еритроцитів з такою високою швидкістю, щоб замінити ті, що руйнуються, й виникає їх недостатність. Фактори, які скорочують життєвий цикл еритроцитів:

• аутоімунні захворювання;
• генетичні стани (серповидно-клітинна анемія і таласемія);
• інфекції;
• вплив певних ліків або хімікатів.

7. Апластична анемія 

Стан для якого характерне зменшення кількість еритроцитів, через пошкодження кісткового мозку. Останній не може виробляти адекватну кількість нових еритроцитів внаслідок вірусних інфекцій, різних захворювань, через застосування певних медикаментів (антибіотики, протиракові препарати).

8. Сидеробластна анемія

Дуже рідкісний тип анемії, який зумовлюється, найчастіше, генетичними причинами. 

Як виявити анемію: діагностика

Дуже важливо вчасно встановити причини цього стану та провести його корекцію. У деяких випадках, причини розвитку анемії є очевидними для лікаря. Наприклад, коли йдеться про анемію у вагітних жінок (за відсутності додаткових патологій). 

Якщо причина дефіциту заліза не з’ясована, необхідно проводити додаткові обстеження. У кожному конкретному випадку вони будуть індивідуальними, й призначаються лікарем з огляду на клінічну картину. 

Якщо є підозра на те, що анемія спричинена хронічною кровотечею, дослідження можуть включати діагностику шлунково-кишкового тракту: стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки, товстого кишківника. 

Якщо йдеться про діагностику залізодефіцитної анемії, то першочергове значення мають саме лабораторні дослідження. А саме:

• повний загальний аналіз крові — з визначенням рівня гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів, MCV (середній об’єм еритроцита, норма — 83-97 фл), MCH (середній вміст гемоглобіну в еритроциті, норма — 27-31 пг), MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитарній масі, норма — 32-36 г/дл), RDW (діапазон розподілу еритроцитів за об’ємом), ретикулоцитів,
• периферичний мазок крові,
• залізо у сироватці крові, загальна залізозв’язувальна здатність сироватки крові (ЗЗЗС), феритин у сироватці крові,
• оцінка гемосидеринурії (поява гемосидорину в сечі) та гемоглобінурії (поява гемоглобіну в сечі),
• інші лабораторні дослідження (електрофорез гемоглобіну, аналіз калу на наявність гемоглобіну тощо), які призначає лікар.

Профілактика анемії: поради лікарів

Щоб знизити ризик розвитку анемії, дотримуйтеся наступних правил:

1. Лікуйте крововтрати вчасно. Це особливо важливо жінкам з рясними менструаціями та людям з проблемами зі шлунком (наприклад, при виразковому коліті),
2. Вживайте продукти з високим вмістом заліза (кунжут, морська капуста, шпинат, гарбузове насіння, горіхи, бобові, гречка тощо), а також комбінуйте їх з продуктами з високим вмістом вітаміну С для кращого засвоєння заліза (броколі, болгарський перець, ківі, чорна смородина. шипшина),
3. Споживайте достатню кількість вітаміну В12, фолієвої кислоти. Здорова людина може засвоювати необхідну кількість цих вітамінів з їжі, 
4. Дотримуйтеся збалансованого раціону та старайтеся харчуватися правильно,
5. Скоротіть вживання кави та чаю під час їжі, оскільки це ускладнює засвоєння заліза. 
6. Важливо вести здоровий та активний спосіб життя. Багато гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся помірними фізичними навантаженнями, уникайте перевтоми та стресу. Переглядайте свій раціон харчування відповідно до стану організму на поточний момент часу. 

Важливо також слідкувати за станом свого здоров’я: раз на рік варто проходити профілактичні огляди у лікаря та здавати базовий чек-ап аналізів — це допоможе на ранніх етапах розвитку виявити анемію та вжити необхідних заходів. 

Залізодефіцитна анемія і харчування

Оскільки залізодефіцитна анемія є найбільш поширеним типом анемії, а неправильне харчування — однією з основних причин цього стану, зупинимося на ньому більш детально.

Наш організм може отримувати залізо як з продуктів рослинного походження, так і з продуктів тваринного походження. Але у різних формах. Залізо, яке міститься у тваринній продукції, називають гемовим. У рослинній — негемовим. В кишківнику гемове залізо поглинається значно ефективніше, ніж негемове. Джерела гемового заліза — червоне м'ясо, печінка. Негемове залізо міститься вміст заліза в горіхах, бобових, гречці, чорносливі та куразі, і зелені, зокрема, кропиві та листовій капусті (кейл). 

Добова потреба в залізі:

• діти до року — 11 міліграмів на добу
• старші діти 7-10 міліграмів;
• підлітки та дорослі — 14-18 міліграмів
• люди у віці 50+ — 8 міліграмів
• вагітні — 27 мг на добу.

Як лікують анемію?

Специфіка лікування анемії залежить, в першу чергу, від її типу, та причин, які провокують цей стан. Також на вибір методики терапії впливає загальний стан здоров'я пацієнта, його вік, наявність супутніх захворювань.

Для лікування залізодефіцитної анемії успішно застосовують препарати заліза — у формі сиропів або таблеток. Рідше можливе призначення цих препаратів внутрішньовенно. Тривалість лікування залежить від ступеня анемії. Відстежується ефективність лікування за допомогою лабораторної діагностики. 

Пам'ятайте про те, що препарати заліза не можна призначати собі самостійно. Коректно підібрати форму препарату та його дозування може лише лікар, базуючись на результатах огляду та лабораторних досліджень. Середня тривалість курсу вживання заліза — 3 місяці. 

Прийом препаратів заліза може спричиняти побічні реакції. Серед поширених — розлади шлунку, нудота, діарея, закрепи. Щоб зменшити їх, лікарі рекомендують вживати більше рідини, а також розділити добову дозу лікарського засобу на декілька прийомів. 

Ще одна побічна дія, яка провокує суто естетичний дискомфорт — це те, що від прийому препаратів заліза (особливо у формі сиропу) зуби можуть покриватися темним нальотом. Зауважимо, що це не карієс, а лише наліт, який легко видаляється під час гігієнічної чистки зубів у стоматолога. Щоб зменшити утворення нальоту:

1. за можливістю, вживайте препарат через трубочку;
2. після прийому препарату чистість зуби змоченою у воді зубною щіткою;
3. користуйтесь зубними пастами з фторидами та ксилітолом.

Якщо у Вас залишилися додаткові питання щодо анемії, й Ви бажаєте проконсультуватися з лікарем — чекаємо у нашому медичному центрі. Запис на прийом — за телефоном або через форму зворотного зв'язку. Будьте здорові!